Личный кабинет
ВИРУДИН табл. 125 мг №7
Код товара: 49318
Производитель: Berlin-Chemie (Германия)
200,00 грн
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
-
Настоятельно просим до поездки в аптеку уточнять наличие, цену и срок годности в интересующей Вас аптеке.
-
Внешний вид товара в аптеке может отличаться от товара на сайте.
-
Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
-
Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
-
Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ВІРУДИН
VIRUDIN
Склад:
діюча речовина: бривудин;
1 таблетка містить 125 мг бривудину;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, повідон К 24-27, магнію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: плоскопаралельні таблетки білого або майже білого кольору зі скошеними краями.
Фармакотерапевтична група. Противірусні лікарські засоби прямої дії. Код АТХ J05А В15.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Бривудин, діюча речовина Вірудину, є одним із найбільш сильнодіючих препаратів групи нуклеозидних аналогів, що пригнічують реплікацію вірусу вітряної віспи. Особливо чутливими є штами вірусу вітряної віспи. У клітинах, інфікованих вірусом, бривудин піддається ряду послідовних фосфорилювань, у результаті яких утворюється бривудину трифосфат, який пригнічує реплікацію вірусу. Внутрішньоклітинне перетворення бривудину до його фосфорильованих похідних каталізується ферментами, кодованими вірусом, в основному тимідинкіназою. Фосфорилювання відбувається тільки у вже інфікованих клітинах, що пояснює високу вибірковість бривудину щодо вірусів-мішеней. Утворений бривудину трифосфат зберігається всередині клітин протягом більш ніж 10 годин і взаємодіє з вірусною ДНК-полімеразою. У результаті цієї взаємодії виникає виражене пригнічення реплікації вірусу. Механізм стійкості базується на дефіциті тимідинкінази вірусу (TK). Однак у клінічній практиці передумовами для забезпечення стійкості є тривале лікування противірусними препаратами та імунодефіцит пацієнта, умови, які зазвичай не входять ані до зазначених показань, ані до схеми дозування.
Концентрація бривудину для пригнічення реплікації вірусу in vitro (IC50) становить 0,001 мкг/мл (діапазон 0,0003–0,003 мкг/мл). Здатність бривудину in vitro інгібувати реплікацію вірусу вітряної віспи у 200–1000 разів перевищує здатність ацикловіру та пенцикловіру. Максимальна концентрація бривудину у плазмі (Cssmax) у пацієнтів, які отримують лікування за запропонованою схемою (125 мг 1 раз на добу), становить 1,7 мкг/мл (а саме у 1000 разів вища, ніж (in vitro) IC50), а мінімальна концентрація (Cssmin) становить 0,06 мкг/мл (а саме мінімум у 60 вища, ніж IC50). Бривудин дуже швидко починає діяти, при цьому інгібування реплікації вірусу досягає 50% протягом 1 години дії препарату. Бривудин також продемонстрував противірусну активність під час досліджень, які проводились на тваринах, інфікованих вірусом SV40 (мавп) або вірусом простого герпесу І типу (миші та морські свинки). Бривудин ефективний проти вірусу простого герпесу І типу, але суттєво не впливає на вірус герпесу ІІ типу.
Пригнічення реплікації вірусу лежить в основі ефективності препарату Вірудин щодо зворотного розвитку шкірних проявів на ранній стадії у пацієнтів з оперізувальним лишаєм. Висока противірусна активність бривудину in vitro підтверджується у порівняльних клінічних дослідженнях з ацикловіром, у яких критерієм ефективності є період від початку лікування до моменту останнього появу нового везикулярного висипу: в середньому, цей період було зменшено на 25% при лікуванні бривудином (13,5 години) порівняно із лікуванням ацикловіром (18 годин). Крім того, у пацієнтів без порушень імунної системи віком від 50 років, які застосовували бривудин для лікування оперізувального герпесу (33% усіх пацієнтів, у яких відзначалася постгерпетична невралгія ПГН), відносний ризик виникнення постгерпетичної невралгії (ПГН) був на 25% нижчим, ніж у пацієнтів, які застосовували ацикловір (43% усіх пацієнтів, у яких відзначалася ПГН).
Фармакокінетика.
Абсорбція. Бривудин дуже швидко всмоктується після перорального прийому Вірудину. Біодоступність бривудину становить приблизно 30% пероральної дози Вірудину внаслідок високого метаболізму при першому проходженні через печінку. Середній пік концентрації бривудину у плазмі крові становить 1,7 мкг/мл у рівноважному стані та досягається через 1 годину після прийому пероральної дози 125 мг Вірудину. Їжа незначним чином гальмує всмоктування бривудину, але це не впливає на загальну кількість лікарського засобу, що всмоктується.
Розподіл. Бривудин широко розподіляється у тканинах, про що свідчить великий об’єм розподілу (75 л). Бривудин зв’язується з протеїнами плазми більш ніж на 95%.
Біотрансформація. Бривудин активно та швидко метаболізується ферментом піримідин фосфорилазою, який розщеплює цукор, утворюючи бромвінілурацил (БВУ), метаболіт, який чинить вірусостатичну дію. БВУ є єдиним метаболітом, який можна виявити лише у плазмі людини, а його пікова концентрація у плазмі перевищує майже в два рази концентрацію початкової сполуки. БВУ у подальшому метаболізується з утворенням урацилоцтової кислоти, основного полярного метаболіту, який можна виявити у сечі людини, але не можна виявити у плазмі крові.
Виведення. Бривудин ефективно виділяється з організму, при цьому загальний кліренс становить 240 мл/хв. Кінцевий період напіввиведення бривудину становить близько 16 годин. Бривудин виводиться із сечею (65% прийнятої дози), головним чином у вигляді урацилоцтової кислоти та більш полярних, подібних до сечовини сполук. Вміст незміненого бривудину, який виділяється із сечею, становить менше 1% прийнятої дози Вірудину.
Кінетичні параметри БВУ відносно кінцевого періоду напіввиведення є такими самими, що й у вихідної лікарської речовини.
Лінійність/нелінійність. Лінійна кінетика спостерігалася у межах доз від 31,25 до 125 мг.
Стабільна концентрація бривудину досягається через 5 днів після перорального прийому Вірудину без ознак подальшої кумуляції.
Пацієнти літнього віку та пацієнти із нирковою чи печінковою недостатністю.
Основні кінетичні параметри (AUC, Cmax та кінцевий період напіввиведення) бривудину, які вимірювалися у пацієнтів літнього віку, у пацієнтів з помірною та тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну становить від 26 до 50 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла та < 25 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла відповідно), а також у пацієнтів з помірною та тяжкою печінковою недостатністю (класи B-C за шкалою Чайлда–П’ю), були порівняними з кінетичними параметрами у контрольній групі. Тому у цих випадках корекція дози не потрібна.
Клінічні характеристики.
Показання.
Гострий оперізувальний герпес на ранній стадії у дорослих пацієнтів без порушень імунної системи.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів препарату.
Пацієнти, які проходять курс хіміотерапії при онкологічних захворюваннях
Застосування Вірудину протипоказане пацієнтам, які отримують хіміотерапію, особливо коли лікування проводиться 5-фторурацилом (5-ФУ), у тому числі препаратами місцевої дії на основі 5-фторурацилу, проліками 5-фторурацилу (наприклад капецитабіном, флоксуридином, тегафуром) та комбінованими препаратами, що містять ці діючі речовини, або іншими 5-фторпіримідинами (див. розділ «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Пацієнти, які отримують протигрибкову терапію флуцитозином
Застосування лікарського засобу Вірудин протипоказано пацієнтам, які отримують протигрибкову терапію флуцитозином, оскільки він є попередником 5-фторурацилу (5-ФУ).
Пацієнти із ослабленою імунною системою
Застосування Вірудину протипоказане імунокомпрометованим пацієнтам, а саме пацієнтам, які отримують хіміотерапію, імуноcупресивну терапію.
Особливі заходи безпеки.
Вірудин та 5-фторурацил, у тому числі препарати місцевої дії на основі 5-фторурацилу або проліки 5-фторурацилу (наприклад капецитабін, флоксуридин, тегафур) та комбіновані препарати, що містять ці діючі речовини, або інші 5-фторпіримідини (наприклад флуцитозин), не можна застосовувати одночасно. Слід дотримуватись інтервалу тривалістю не менше 4 тижнів перед початком застосування препаратів, що містять 5-фторпіримідин. Подальше застереження стосується того, що слід перевірити активність ферменту дигідропіримідиндегідрогенази (ДПД) перед початком будь-якого лікування лікарськими засобами, що містять 5-фторпіримідин, у пацієнтів, які нещодавно застосовували Вірудин.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Протипоказано одночасне застосування з 5-фторурацилом (у тому числі з препаратами місцевої дії на основі 5-фторурацилу або проліками 5-фторурацилу, наприклад капецитабіном, флоксуридином, тегафуром) або іншими 5-фторпіримідинами, такими як флуцитозин.
Ця взаємодія призводить до збільшення токсичності фторпіримідину, що може призвести до летального наслідку.
Бривудин, через свій основний метаболіт бромвінілурацил (БВУ), спричиняє необоротне пригнічення ферменту дигідропіримідиндегідрогенази (ДПД), що регулює метаболізм як природних нуклеозидів (наприклад тимідину), так і похідних піримідину, таких як
5-фторурацил (5‑ФУ). Унаслідок такого пригнічення ферменту, може виникнути передозування та збільшення токсичності 5-фторурацилу.
Дослідження показали, що повне функціональне відновлення ферменту ДПД у здорових дорослих добровольців, які отримують терапевтичну дозу Вірудину (125 мг 1 раз на добу протягом 7 діб), відбувається через 18 діб після прийому останньої таблетки.
Не рекомендується одночасне застосування Вірудину та 5-фторурацилу або інших
5-фторпіримідинів, таких як капецитабін, флоксуридин та тегафур (або комбінованих препаратів, що містять ці діючі речовини), або флуцитозину. Слід дотримуватись інтервалу тривалістю не менше 4 тижнів перед початком застосування препаратів, що містять
5-фторпіримідин. Подальше застереження у хворих, які нещодавно лікувалися Вірудином таке що, перед початком лікування препаратами, що містять 5-фторпіримідин, слід перевірити активність ферменту ДПД.
У разі випадкового застосування 5-фторурацилу та споріднених препаратів пацієнтами, які приймають Вірудин, необхідно негайно відмінити терапію обома препаратами і провести заходи для зниження токсичності 5-фторурацилу. Рекомендується негайна госпіталізація хворого. Необхідне проведення системних заходів щодо запобігання виникненню системних інфекцій та зневодненню організму. До симптомів інтоксикації 5-фторурацилом належать нудота, блювання, діарея, а у тяжких випадках – стоматит, запалення слизової оболонки, токсичний епідермальний некроліз, нейтропенія і пригнічення діяльності кісткового мозку.
Дофамінові препарати та/або хвороба Паркінсона. Дані постмаркетингових досліджень свідчать про можливу взаємодію бривудину з дофаміновими препаратами для лікування хвороби Паркінсона, що може спричинити розвиток хореї.
Інша інформація. Відсутня можливість розвитку або пригнічення печінкових ферментів системи цитохрому P450.
Прийом їжі не має значного впливу на абсорбцію бривудину.
Особливості застосування.
Лікування Вірудином слід розпочинати до того, як шкірні прояви досягнуть повної своєї вираженості.
Пацієнтам із хронічним захворюваннями печінки, наприклад гепатитом, Вірудин слід застосовувати з обережністю. Дані постмаркетингових досліджень свідчать про те, що лікування довше рекомендованого періоду (тривалістю понад 7 діб) збільшує ризик розвитку гепатиту.
Оскільки до складу препарату входить допоміжна речовина лактоза, його не слід приймати хворим зі спадковою непереносимістю галактози, недостатністю в організмі лактази або синдромом мальабсорбції глюкози і галактози.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
У період вагітності або годування груддю застосування Вірудину протипоказано.
Дослідження на тваринах не виявили ембріотоксичного чи тератогенного впливу. Фетотоксичні впливи були виявлені лише при високих дозах. Однак безпека застосування Вірудину вагітними жінками не вивчалась. Дослідження на тваринах показали, що бривудин та його основний метаболіт бромвінілурацил (БВУ) потрапляють у грудне молоко.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Дослідження впливу Вірудину на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами не проводилися. Під час керування автотранспортом, роботи з іншими механізмами або у разі виконання робіт без додаткової страховки слід врахувати те, що повідомлялося про декілька випадків запаморочення та сонливості (див. розділ «Побічні реакції»).
Спосіб застосування та дози.
Дозування
Дорослим. По 1 таблетці Вірудину 1 раз на добу протягом 7 діб.
Лікування потрібно розпочинати якомога раніше, краще протягом 72 годин після виникнення перших шкірних проявів, які зазвичай мають вигляд висипу, або протягом 48 годин після виникнення перших пухирців. Таблетки слід приймати щоденно в один і той же час. Якщо симптоми тривають або погіршуються протягом семиденного лікування, пацієнту необхідно негайно звернутися до лікаря. Вірудин призначений для короткострокового застосування.
Застосування препарату за вищевказаною схемою зменшує ризик виникнення постгерпетичної невралгії у хворих віком від 50 років (1 таблетка Вірудину 1 раз на добу протягом 7 діб).
Повторний курс лікування після першого курсу лікування (7 діб) проводити не слід.
Особливі популяції
Пацієнти літнього віку. Хворим віком старше 65 років дозу препарату коригувати не потрібно.
Пацієнти з печінковою або нирковою недостатністю. Не спостерігається суттєвих змін системної експозиції бривудину через печінкову або ниркову недостатність; тому хворим із помірною та тяжкою нирковою недостатністю, а також хворим з помірною та тяжкою печінковою недостатністю корекція дози препарату не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика»).
Спосіб застосування.
Для перорального застосування.
Прийом їжі не має значного впливу на абсорбцію бривудину (див. розділ «Фармакокінетика»).
Діти.
Вірудин протипоказаний дітям (віком від 0 до 18 років), оскільки безпека та ефективність для цієї вікової групи не досліджувались (див. розділ «Протипоказання»).
Передозування.
Повідомлень про гостре передозування Вірудином немає. У разі випадкового чи навмисного передозування слід проводити симптоматичне та підтримуюче лікування.
Побічні реакції.
Висновок щодо профілю безпеки. У клінічних дослідженнях бривудин застосовували понад
3900 пацієнтів. Найбільш серйозною побічною реакцією, що справді виникала, був гепатит. Ця реакція відзначалася також при проведенні постмаркетингових досліджень.
Єдиною побічною дією, яка часто спостерігалася при застосуванні Вірудину, була нудота
(2,1%). До найчастіших побічних реакцій (які зустрічаються нечасто та рідко) належать порушення з боку нервової системи та психічні розлади. Дані постмаркетингових досліджень свідчать про те, що вплив бривудину на центральну нервову систему є також очевидним.
Порушення з боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини також відзначалися під час клінічного застосування препарату, що також підтверджується даними постмаркетингових моніторингових досліджень.
Частота та тип побічних реакцій у порівнянні з тими, які спостерігалися при застосуванні інших нуклеозидів, противірусних препаратів, які належать до того ж класу.
У таблиці нижче наведено пов’язані із бривудином побічні реакції, розподілені за системами органів та розташовані за зменшення частоти виникнення ускладнень.
| Клас системи органів | Часто (≥1/100 до <10) | Нечасто (≥1/1000 до <1/100) | Рідко (≥1/10 000 до < 1/1000) | Невідомо (неможливо оцінити на основі доступних даних) |
| З боку крові і лімфатичної системи | | гранулоцитопенія, еозинофілія, анемія, лімфоцитоз, моноцитоз | тромбоцитопенія | |
| З боку імунної системи | | Алергічні реакції/ реакції гіперчутливості (периферичний набряк та набряк язика, губ, повік, гортані, обличчя, свербіж, висип, підвищена пітливість, кашель, задишка, бронхостеноз) | | |
| З боку травлення та метаболізму | | анорексія | | |
| З боку психіки | | безсоння, тривожний невроз | галюцинації, сплутаність свідомості | |
| З боку нервової системи | | Головний біль, запаморочення, вертиго, сонливість, парестезія | дисгевзія, тремор | порушення рівноваги |
| З боку органів слуху та лабіринту | | | Біль у вухах | |
| З боку судинної системи | | гіпертензія | гіпотензія | васкуліт |
| З боку травного тракту | нудота | блювання, діарея, диспепсія, біль у животі, запор, метеоризм | | |
| З боку печінки та жовчовивідних шляхів | | жирова дистрофія печінки, підвищення рівня печінкових ферментів | гепатит, підвищення показників білірубіну сироватки крові | гостра печінкова недостатність |
| З боку шкіри та підшкірної жирової клітковини | | | | фіксовані/ стійкі висипання, еритема, ексфолиатив- ний дерматит, мультиформна еритема, синдром Стівенса‑ Джонсона |
| З боку скелетно-м’язової системи | | | біль у кістках | |
| Порушення загального характеру, а також порушення, що виникають у місці введення | | астенія, втомлюваність, грипоподібне захворювання (почуття нездужання, пропасниця, біль, озноб) | | |
Опис окремих побічних реакцій. Бривудин може взаємодіяти з хіміотерапевтичними засобами класу 5-фторпіримідинів. Ця взаємодія призводить до збільшення токсичності фторпіримідину, що може спричинити летальний наслідок (див. розділ «Особливі заходи безпеки» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
До симптомів інтоксикації 5-фторурацилом належать нудота, блювання, діарея, а у тяжких випадках – стоматит, запалення слизової оболонки, токсичний епідермальний некроліз, нейтропенія і пригнічення кісткового мозку (див. розділ «Особливі заходи безпеки» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Гепатотоксичні реакції спостерігалися як під час клінічних, так і під час постмаркетингових досліджень. Ці реакції включали холестатичну жовтяницю, цитолітичний або холестатичний гепатит, підвищення активності печінкових ферментів. У більшості випадків гепатит виникав через 3‑28 днів після закінчення семиденного курсу лікування. Дані постмаркетингових досліджень свідчать про те, що лікування понад рекомендований період (більше 7 діб) збільшує ризик розвитку гепатиту.
Педіатрична популяція
Застосування Бривудину дітям не вивчалось, а тому він не показаний для застосування дітям. Отже, профіль безпеки щодо педіатричної популяції невідомий.
Повідомлення про можливі побічні реакції
Повідомлення про можливі побічні реакції є дуже важливими у післяреєстраційний період застосування лікарського засобу. Це дає змогу продовжувати спостереження за співвідношенням користь/ризик застосування лікарського засобу. До працівників охорони здоров’я звертаються із проханням повідомляти про будь-які можливі побічні реакції.
Термін придатності. 3 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці!
Умови зберігання.
Зберігати блістер в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка. 7 таблеток у блістері; 1 блістер у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
БЕРЛІН-ХЕМІ АГ
BERLIN-CHEMIE AG
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності .
Глінікер Вег 125, 12489 Берлін, Німеччина
Glienicker Weg 125, 12489 Berlin, Germany
БРИВУДИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Альго-Фарм поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Отзывы аптеки
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Черкассы, Днепр, Винница, Ровно, Чернигов, Львов