СТЕРОФУНДИН ISO р-р д/инф. контейнер 500 мл

Цей препарат є ізотонічним розчином електролітів з концентрацією електролітів, адаптованої до концентрації електролітів плазми крові. Він застосовується для корекції втрати позаклітинної рідини (тобто втрати води та електролітів у розмірних кількостях). Введення розчину спрямоване на відновлення і підтримання осмотичного статусу у позаклітинному і внутрішньоклітинному просторі.

Зміст аніонів є збалансованою комбінацією, яка усуває метаболічний ацидоз.

 

Так як Стерофундин Ізотонічний вводиться внутрішньовенно, біодоступність всіх його компонентів становить 100 %. Натрій хлорид в основному розподіляються у позаклітинній просторі, тоді як калій, магній і кальцій локалізуються всередині клітин. Натрій, калій, магній хлорид виводяться в основному через нирки, а також у невеликих кількостях через шкіру і ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Кальцій екскретується у приблизно рівних кількостях з сечею та ендогенно з кишковою секрецією. Під час інфузій ацетату і малага їх концентрація в плазмі зростає до постійного значення. Потім, після припинення вливання, їх концентрація різко падає. Екскреція ацетату й малату з сечею під час вливання зростає. Однак метаболізм цих речовин в тканинах організму протікає настільки швидко, що в сечу попадає лише невелика їх кількість.

 

— заміщення втрат позаклітинної рідини при ізотонічній дегідратації, коли є загроза виникнення ацидозу або ацидоз.

 

Дозування залежить від віку, маси тіла, клінічного та біологічного стану пацієнта і супутньої терапії.

 

- для дорослих, людей похилого віку та підлітків: від 500 мл до 3 л/24 год, що відповідає 1-6 ммоль натрію/кг/24 год і 0.03-0.17 ммоль калію/кг/24 год

- для дітей до 11 років: від 20 мл до 100 мл/кг/24 год, що відповідає 3-14 ммоль натрію/кг/24 год і 0.08-0.40 калію/кг/24 год. Швидкість введення:

Максимальна швидкість введення визначається потребами хворого в рідині та електролітах, масою хворого, клінічним станом і біологічним статусом.

Для дітей швидкість введення в середньому становить 5 мл/кг/год, однак швидкість залежить від віку: 6-8 мл/кг/год для дітей до року, 4-6 мл/кг/год для дітей до 2 років і 2-4 мл/кг/год для дітей до 11 років.

 

Рівень 30 мл розчину на кг маси тіла в день покриває тільки фізіологічні потреби організму в рідині. У хворих, які перенесли операції, і у реанимируемых хворих потреби в рідині збільшуються у зв'язку із зменшеною концентраційною функцією нирок і підвищеним виділенням метаболітів, що призводить до необхідності збільшити споживання рідини до приблизно 40 мл/кг маси тіла в день. Додаткові втрати (лихоманка, діарея, фістули, блювання тощо) необхідно компенсувати ще більш високим споживанням рідини, рівень якої встановлюється індивідуально. Фактичний індивідуальний рівень потреби в рідині визначається послідовним моніторингом клініко-лабораторних показників (виділення сечі, осмолярність сироватки і сечі, визначення речовин, що виділяються). Основне заміщення найважливіших катіонів натрію і калію досягає 1.5-3 ммоль на кг/маси тіла на добу і 0.8-1.0 ммоль на кг маси тіла на добу відповідно. Фактичні потреби при інфузійної терапії визначаються електролітним балансом і моніторингом концентрації електролітів плазми.

 

При дотриманні всіх запобіжних заходів по дозам та швидкості введення побічні ефекти не виникають.

 

— гіперволемія;

— тяжка серцева недостатність;

— ниркова недостатність з олігурією або анурією;

— важкий загальний набряк;

— гіперкаліємія;

— гіперкальціємія;

— метаболічний алкалоз.

 

З обережністю: вливання великого обсягу пацієнтам із серцевою або легеневою недостатністю завжди повинна проводитися при постійному контролі.

 

— серцевою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості, периферичними набряками або набряком легень, або позаклітинної гипергидратацией,

— гипернатриемией, гиперхлоремией, гіпертонічною дегідратацією, гіпертонією, порушеннями функцій нирок, еклампсією або загрозою її виникнення, альдесторонизмом та іншими станами, що виникають при лікуванні препаратами (наприклад, кортикостероїдами), при застосуванні яких відбувається затримка натрію.

Розчини, що містять солі калію, не повинні призначатися з обережністю пацієнтам з пороком серця або схильністю до гіперкаліємії при нирковій або адренокортикальної недостатності, гострою дегідратацією або екстенсивної деструкцією тканин, яка спостерігається при важких опіках.

 

— запобіжні заходи повинні бути вжиті, щоб запобігти крововилив у ході внутрішньовенного вливання,

— розчин повинен вводитися з обережністю пацієнтам із порушенням функцій нирок або захворюваннями, що супроводжуються підвищенням концентрації вітаміну D, таких як саркоїдоз.

— після переливання крові розчин не повинен вводитися з використанням тієї ж інфузійної установки

Розчини, що містять метаболизируемые аніони, повинні призначатися з обережністю пацієнтам з порушеннями дихання. Необхідний моніторинг електролітів сироватки, рідинного балансу і рН.

 

Дані про застосування Стерофундина Ізотонічного при вагітності та лактації відсутні. При постійному моніторингу об'єму вливання, концентрації електролітів та кислотно-лужного балансу ускладнень при застосуванні препарату за показаннями не виникає.

Стерофундин Ізотонічний повинен використовуватися з обережністю при токсемії вагітності.

 

Ниркова недостатність з олігурією або анурією є протипоказанням до застосування препарату.

Приймати з обережністю при порушеннях функцій нирок.

 

Підлітки і діти: дозування залежить від віку, маси тіла, клінічного та біологічного стану пацієнта і супутньої терапії.

 

Особи літнього віку: дозування залежить від віку, маси тіла, клінічного та біологічного стану пацієнта і супутньої терапії.

 

Розчин має рН 4.6-5.4 і теоретичну осмолярність 304 мОсм/л. Тому він може вводитися в периферичні вени. Якщо введення проводиться шляхом швидкої інфузії під тиском, весь повітря повинен бути вилучений з пластикового мішка та інфузійної системи перед початком вливання, так як в противному випадку є ризик виникнення повітряної емболії.

Рідинний баланс, концентрація електролітів у плазмі та рН в ході вливання повинні перебувати під постійним наглядом. Стерофундин ізотонічний може вводитися настільки довго, наскільки це потрібно для заміщення об'єму.

 

Перевантаження об'ємом і передозування електролітів:

 

Передозування препарату може спричинити за собою такі явища, як гіпертонічна гіпергідратація, електролітні порушення, набряк легенів.

 

Слід негайно припинити інфузію та призначити діуретики при постійному моніторингу електролітів плазми крові; корекцію електролітного балансу.

 

Натрій, калій, кальцій і магній містяться в Стерофундине Ізотонічному в таких же концентрацій, як у плазмі. Тому застосування Стерофундина Ізотонічного згідно з показаннями та протипоказаннями не призводить до збільшення концентрацій цих електролітів. У разі збільшення концентрації кого-небудь з електролітів з інших причин повинні бути прийняті в увагу наступні несумісності

Кортикостероїди і карбеноксолон мають здатність утримувати натрій і воду (з появою набряку або гіпертензії).

— Суксаметоній

— Калійзберігаючі діуретики (амілорид, спіронолактон, тріамтерен)

— Такролімус, циклоспорин

можуть підвищувати концентрацію калію в плазмі, що призводить до потенційно фатальної гіперкаліємії, особливо при нирковій недостатності.

При гіперкальціємії може посилюватись ефект глікозидів наперстянки, що може призвести до тяжкої серцевої аритмії з можливим летальним результатом. Вітамін D може викликати гиперакальциемию.

 

Для використання у стаціонарах.

 

Зберігати при температурі не вище 25° С в місцях, недоступних для дітей. Не заморожувати.

Термін придатності - 3 роки.