РОПИНИРОЛ ОРИОН табл. п/о 1 мг №21

 

 

діюча речовина: 1 таблетка містить ропініролу гідрохлорид, еквівалентно ропініролу 0,25 мг, 1 мг або 2 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, гіпромелоза, магнію стеарат;

плівкова оболонка таблеток по 0,25 мг: гіпромелоза, макрогол 400, титану діоксид (E 171), полісорбат 80;

плівкова оболонка таблеток по 1 мг: гіпромелоза, макрогол 400, спектракол зелений (індигокармін (E 132), титану діоксид (E 171), заліза оксид жовтий (E 172));

плівкова оболонка таблеток по 2 мг: гіпромелоза, макрогол 400, титану діоксид (E 171), заліза оксид жовтий (E 172), заліза оксид червоний (E 172).

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

таблетки по 0,25 мг – білі або майже білі, двоопуклі таблетки капсуловидної форми, вкриті плівковою оболонкою, з рискою з обох боків;

таблетки по 1 мг – зелені, двоопуклі таблетки капсуловидної форми, вкриті плівковою оболонкою, з рискою з обох боків;

таблетки по 2 мг – світло-рожеві, двоопуклі таблетки капсуловидної форми, вкриті плівковою оболонкою, з рискою з обох боків.

 

Фармакотерапевтична група. Протипаркінсонічні засоби. Антагоністи допаміну.
Код АТХ N04BC04.

 

Фармакодинаміка. Ропінірол є неерголіновим D₂/D₃ агоністом допаміну, що стимулює стріарні допамінові рецептори та знижує допамінову недостатність, характерну для хвороби Паркінсона. Ропінірол впливає на гіпоталамус та гіпофіз, інгібуючи секрецію пролактину.

Абсорбція. Абсорбція ропініролу при пероральному застосуванні є швидкою. Біодоступність ропініролу становить приблизно 50 % (36-57 %), середні пікові концентрації препарату досягаються в середньому через 1,5 години після прийому препарату.

Розподіл. Зв’язування препарату з білками плазми є низьким (10-40 %).

Завдяки високій ліофільності ропінірол має великий об’єм розподілу (приблизно 6,7 л/кг, в межах 3,4-19,5 л/мг) та виводиться із системної циркуляції з середнім періодом напіввиведення приблизно 6 годин (в межах 3,4-10,2 години), кліренс пероральної дози становить приблизно 58,7 л/год (в межах 18,5-132 л/год).

Метаболізм. Ропінірол переважно метаболізується ізоформом CYP1A2 цитохрому шляхом окислювального метаболізму. Ропінірол та його метаболіти виділяються переважно з сечею.

Виведення. Спостерігається широка індивідуальна варіабельність у фармакокінетичних параметрах. Існує пропорційне збільшення в системному впливі (C_max та AUC) препарату із збільшенням дози в межах терапевтичної дози.

 

Хвороба Паркінсона: початкове лікування як монотерапія, щоб відкласти початок застосування леводопи. В комбінації з терапією леводопою, коли ефект леводопи знижується або стає непослідовним, а також при виникненні коливань в терапевтичному ефекті (синдрому "вичерпання дози" або "on-off" синдрому).

 

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

Печінкова недостатність.

Вагітність та лактація.

 

Не спостерігалося фармакокінетичної взаємодії між ропініролом та леводопою або домперидоном, яка б потребувала коригування дози того або іншого препарату.

Нейролептики та інші антагоністи допаміну центральної дії, такі як сульпірид, метоклопрамід, фенотіазини, бутирофенони, тіоксантени, можуть знижувати ефективність ропініролу, а тому слід уникати супутнього застосування цих лікарських засобів разом з ропініролом.

Підвищення концентрації ропініролу в плазмі спостерігалося у пацієнтів, яких лікували високими дозами естрогенів. У пацієнтів, які вже отримують гормональну замісну терапію, лікування ропініролом може починатись за звичайною схемою. Проте, якщо гормональна замісна терапія переривається або розпочинається під час лікування ропініролом, залежно від клінічної реакції може потребуватися коригування дози.

Ропінірол переважно метаболізується через цитохром P450 ферменту CYP 1A2.
У фармакокінетичному дослідженні у пацієнтів, які страждають на хворобу Паркінсона
(доза ропініролу 2 мг 3 рази на добу), було виявлено, що ципрофлоксацин підвищував C_max та AUC ропініролу на 60 % та 84 % відповідно, з потенційним ризиком побічних ефектів. Тому пацієнтам, які вже приймають ропінірол, може потребуватися коригування дози препарату, коли їм призначають або відміняють лікарські засоби, що інгібують фермент CYP1A2, наприклад ципрофлоксацин, еноксацин або флувоксамін.

За результатами досліджень, ропінірол має невеликий потенціал для пригнічення цитохрому Р450 в терапевтичних дозах. Отже, ропінірол не впливає на фармакокінетику препаратів через механізм цитохрому Р450.

У фармакокінетичному дослідженні взаємодії між ропініролом (2 мг 3 рази на добу) та теофіліном, субстратом CYP 1A2, не було виявлено змін у фармакокінетиці ні ропініролу, ані теофіліну.

Куріння стимулює метаболізм CYP 1A2, тому пацієнти, що почали або кинули палити протягом лікування препаратом, потребують корекції дози.

Інформації про можливість взаємодії ропініролу та етанолу немає. Як і у випадку з іншими препаратами центральної дії, пацієнтів слід попередити про необхідність утриматися від прийому алкоголю під час лікування ропініролом.

 

Сонливість і напади раптового засинання. Ропінірол асоціювався з сонливістю та епізодами раптового засинання, особливо у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Нечасто повідомлялося про раптове засинання під час щоденної діяльності, що виникала без усвідомлення цього або без попередніх ознак. Слід попередити пацієнтів про можливість розвитку сонливості або епізодів раптового засинання при терапії ропініролом, що може призвести до травми.

При розвитку денної сонливості або епізодів засинання протягом дня пацієнта необхідно попередити про необхідність відмовитися від водіння транспортних засобів та роботи з механізмами. У такому випадку може розглядатися зниження дози або припинення терапії ропініролом.

Психози. Не рекомендується призначати ропінірол пацієнтам з психічними розладами, оскільки існує ризик загострення психозу. Крім того, багато лікарських засобів, що застосовуються при лікуванні психозу, можуть знижувати ефективність ропініролу. Пацієнтів із психічними або психотичними розладами слід лікувати агоністами допаміну лише в тих випадках, коли потенційна користь переважує ризики.

Галюцинації. У подвійному сліпому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні галюцинації були у 21 пацієнта з 208 (10,1 %), які отримували ропінірол сумісно з леводопою.  

Частота розвитку галюцинацій підвищується у пацієнтів віком від 65 років.

Синкопе. Непритомність, іноді пов'язана з брадикардією, спостерігалася у пацієнтів з хворобою Паркінсона та у пацієнтів із синдромом неспокійних ніг.

Дискінезія.Ропінірол потенціює дофамінергічний побічний ефект леводопи і може викликати  або посилювати прояви вже наявної дискінезії у пацієнтів з хворобою Паркінсона, які лікувалися леводопою. Зниження дози дофамінергічних лікарських засобів може зменшити цей несприятливий ефект.

Меланома. Епідеміологічні дослідження показали, що пацієнти з хворобою Паркінсона мають більш високий ризик (у 2-6 разів) розвитку меланоми, ніж населення в цілому. Таким пацієнтам рекомендовано проводити періодичні огляди шкіри.

Синдром відміни. Симптоми, що нагадують злоякісний нейролептичний синдром (підвищена температура, м'язова ригідність, змінена свідомість і вегетативна нестабільність) без іншої очевидної етіології, спостерігалися в асоціації із швидким зниженням дози, відміною або зміною в дофамінергічній терапії. Таким чином, рекомендується, щоб доза знижувалася в кінці лікування препаратом Ропінірол Оріон.

Дегенерація сітківки. Існують дані дослідження канцерогенності на тваринах. Значимість цих наслідків для людини не встановлена, але слід враховувати, що такі порушення спостерігалися у хребетних.    

Фіброзні захворювання. У деяких пацієнтів, які лікувалися ерголіновими дофамінергічними агоністами, були зареєстровані випадки заочеревинного фіброзу, легеневих інфільтратів, плевриту, потовщення плеври, перикардиту та серцевої вальвулопатії.

Зв'язування з меланіном. Ропінірол зв'язується з тканинами, що містять меланін (шкіра, очі) у пігментних щурів. Після застосування разової дози виявляється довготривале утримування лікарського засобу з періодом напіввиведення з ока 20 діб.

Ропінірол не слід приймати для лікування акатизії, тасикінезії (нейролептично-індуковане нестримне бажання ходити) чи вторинного синдрому неспокійних ніг (наприклад, спричиненого нирковою недостатністю, залізодефіцитною анемією чи вагітністю).

Під час лікування ропініролом може спостерігатися парадоксальне посилення симптомів синдрому неспокійних ніг та рецидив симптомів у ранковий час.

Необхідно регулярно контролювати можливість розвитку порушень контролю імпульсів. Пацієнтів і їх опікунів слід інформувати про те, що при застосуванні агоністів дофамінових рецепторів, включаючи Ропінірол Оріон, можливі поведінкові прояви розлади імпульсивного контролю. Повідомлялося про патологічний потяг до азартних ігор, підвищене лібідо та гіперсексуальність, непереборний потяг до імпульсивних витрат та покупок, переїдання та непереборний потяг до їжі у пацієнтів з хворобою Паркінсона, яких лікували агоністами допаміну. Такі порушення були зафіксовані особливо при лікуванні високими дозами препарату та зникали при зниженні дози або при відміні препарату.

Через ризик виникнення артеріальної гіпотензії рекомендується контролювати артеріальний тиск, особливо на початку терапії (ризик постуральної гіпотензії), у пацієнтів з тяжкими порушеннями серцево-судинної системи (особливо при серцевій недостатності).

Лікарський засіб містить лактозу. Пацієнтам з рідкими спадковими проблемами переносності галактози, лактазною недостатністю Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати цей лікарський засіб.

 

Данні щодо застосування ропініролу вагітним жінкам обмежені. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність (зниження маси тіла плода, підвищена частота випадків смерті плода та вад розвитку). Ропінірол не рекомендується приймати під час вагітності.

Якщо вагітність виявлена під час лікування ропініролом, слід звернутися до лікаря за консультацією.

Ропінірол може пригнічувати лактацію, тому лікування препаратом під час годування груддю протипоказане.

 

Пацієнтам, які відчувають сонливість та/або мають епізоди раптового засинання, слід утримуватися від керування автомобілем та діяльності, під час якої порушення уваги може становити ризик серйозного травмування або смерті для них самих або для інших людей (наприклад роботи з механізмами).

 

Рекомендується індивідуальний підбір дози препарату залежно від ефективності та переносимості.

Ропінірол слід приймати 3 рази на добу, бажано під час їди, щоб запобігти реакції на препарат з боку шлунково-кишкового тракту.

Таблетку можна розділити на дві рівні дози.

Початкова доза становить 0,25 мг 3 рази на добу протягом одного тижня. Надалі дозу можна збільшити до 0,75 мг за один прийом, як зазначено в таблиці:

 

 

 

Терапевтичний режим.

Після початкового підбору дози щотижневе збільшення дози може становити
1,5-3 мг на добу.

Терапевтичний ефект звичайно досягається при прийомі дози в межах 3-9 мг на добу. Якщо задовільний результат не досягається або не підтримується, дозу ропініролу можна збільшити до 24 мг на добу. Дози, що перевищують 24 мг на добу, не досліджувались.

При застосуванні ропініролу як додаткової терапії до леводопи дозу леводопи можна поступово знизити приблизно на 20%.

При переході з лікування іншим допаміновим агоністом на ропінірол перед початком лікування ропініролом слід припинити застосування цього препарату згідно з рекомендаціями, наведеними в інструкції від виробника.

Як і у випадку з іншими агоністами допаміну, лікування ропініролом слід припиняти поступово, зменшуючи кількість щоденних доз протягом одного тижня.

Реакція пацієнта на лікування ропініролом може бути оцінена через 3 місяці з початку лікування. Доза та необхідність продовжувати лікування переглядаються лікарем індивідуально.

Якщо лікування переривається більше ніж на декілька діб, терапію необхідно продовжувати, підбираючи дозу.

У пацієнтів віком понад 65 років кліренс ропініролу знижується. Дозу ропініролу слід збільшувати поступово та підбирати відповідно до клінічного відгуку.

У хворих на паркінсонізм з легкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) не спостерігалося змін у кліренсі ропініролу, що вказує на те що, для цієї категорії пацієнтів коригування дози не потребується.

 

Ропінірол Оріон не рекомендований для застосування дітям (віком до 18 років) через обмеженість даних з безпеки та ефективності.

 

Симптоми передозування ропініролу пов’язані з його допамінергічною активністю і можуть бути полегшені відповідним лікуванням антагоністами допаміну, такими як нейролептики або метоклопрамід.

 

Для кожної системи органів побічні реакції класифікуються за частотою прояву: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 – <1/10), нечасто (≥1/1000 – <1/100), рідко (≥1/10000 – <1/1000), дуже рідко (<1/10000), невідомо (частоту не можна встановити з наявних даних).

Оцінка поширених та непоширених небажаних ефектів переважно базувалася на даних, отриманих у клінічних дослідженнях, у порівнянні з плацебо. Оцінка рідких та дуже рідких небажаних ефектів переважно базується на постмаркетингових даних та більше відображає частоту повідомлень, ніж фактичну частоту випадків.

 

Часто: галюцинації***, сплутаність свідомості*.

Нечасто: посилене лібідо, психотичні реакції (окрім галюцинацій), включаючи делірій, манію та параною.

Пацієнти з хворобою Паркінсона, які приймали агоністи допаміну в особливо високих дозах, включаючи Ропінірол Оріон, демонстрували ознаки патологічного потягу до азартних ігор, підвищене лібідо, гіперсексуальність, непереборний потяг до імпульсивних витрат та покупок, переїдання та непереборний потяг до їжі.

Дуже часто: сонливість***, синкопе*, дискінезія**.

Часто: запаморочення (включаючи вертиго).

Нечасто: незвична денна сонливість, епізоди раптового засинання.

Ропінірол асоціюється з сонливістю, та в деяких випадках – з надмірною денною сонливістю та епізодами раптового засинання.

Дискінезія. Ропінірол потенціює дофамінергічний побічний ефект леводопи і може викликати або посилювати прояви вже наявної дискінезії у пацієнтів з хворобою Паркінсона, які лікувалися леводопою. Зниження дози дофамінергічних лікарських засобів може зменшити цей несприятливий ефект.

Гіперкінезія, гіпестезія, амнезія, позіхання, головний біль, падіння, парези, тремор, парестезії підвищена пітливість.

Меланома.

Нечасто: артеріальна гіпотензія, постуральна гіпотензія.

Артеріальна гіпотензія та постуральна гіпотензія рідко бувають значимими.

Периферична ішемія, порушення серцевого ритму, приливи.

Дуже часто: нудота.

Часто: біль у животі*, блювання*, печія***.

Запор, сухість у роті, анорексія, здуття живота, діарея.

 

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів.

Дуже рідко: печінкові реакції, переважно збільшення рівнів печінкових ферментів.

Порушення зору, сухість очей.

Реакції гіперчутливості, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, висип, свербіж.

Підвищення частоти вірусних та бактеріальних інфекцій.

Часто: периферичні набряки (включаючи набряк ніг)*.

Біль у грудях, астенія, фіброзні ускладнення.

 

* Повідомлялося в дослідженнях монотерапії.

** Повідомлялося в дослідженнях комбінованої терапії.

*** Повідомлялося в дослідження монотерапії та комбінованої терапії.

 

Синдром відміни включає такі симптоми: гіпертермія, сплутаність свідомості.

Під час лікування ропініролом може спостерігатись парадоксальне посилення симптомів синдрому неспокійних ніг.

 

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. По 21 таблетці у флаконі; по 1 флакону в картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Оріон Корпорейшн/Orion Corporation.

 

Оріонінтіе 1, 02200 Еспоо, Фінляндія/Orionintie 1, 02200 Espoo, Finland.

 

 

 

 

 

действующее вещество: 1 таблетка содержит ропинирола гидрохлорид, эквивалентно ропиниролу 0,25 мг, 1 мг или 2 мг;

вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, лактозы моногидрат, натрия кроскармелоза, гипромелоза, магния стеарат,

пленочная оболочка таблеток по 0,25 мг: гипромелоза, макрогол 400, титана диоксид (E 171), полисорбат 80;

пленочная оболочка таблеток по 1 мг: гипромелоза, макрогол 400, спектракол зелений (индигокармин (E 132), титана диоксид (E 171), железа оксид желтый (E 172));

пленочная оболочка таблеток по 2 мг: гипромелоза, макрогол 400, титана диоксид (E 171), железа оксид желтый (E 172), железа оксид красный (E 172).

 

Лекарственная форма. Таблетки, покрытые пленочной оболочкой.

Основные физико-химические свойства:

таблетки по 0,25 мг – белые или почти белые, двояковыпуклые таблетки капсуловидной формы, покрытые пленочной оболочкой, с риской с обеих сторон;

таблетки по 1 мг – зеленые, двояковыпуклые таблетки капсуловидной формы, покрытые пленочной оболочкой, с риской с обеих сторон;

таблетки по 2 мг – светло-розовые, двояковыпуклые таблетки капсуловидной формы, покрытые пленочной оболочкой, с риской с обеих сторон.

 

Фармакотерапевтическая группа. Противопаркинсонические препараты. Антагонисты допамина. Код АТХ N04BC04.

 

Фармакодинамика. Ропинирол является неэрголиновым D₂/D₃ агонистом допамина, стимулирует стриарные допаминовые рецепторы, снижая допаминовую недостаточность, характерную для болезни Паркинсона.

Ропинирол действует на гипоталамус и гипофиз, ингибируя секрецию пролактина.

Абсорбция. Абсорбция ропинирола при пероральном применении является быстрой. Биодоступность ропинирола составляет приблизительно 50 % (36-57 %), средние пиковые концентрации препарата достигаются в среднем через 1,5 часа после приема дозы.

Распределение. Связывание препарата с белками плазмы является низким (10-40 %).

Благодаря высокой лиофильности ропинирол имеет большой объем распределения (приблизительно 6,7 л/кг, в пределах 3,4-19,5 л/мг) и выводится из системной циркуляции со средним периодом полувыведения приблизительно 6 ч (в пределах 3,4-10,2 ч), клиренс пероральной дозы составляет приблизительно 58,7 л/ч (в пределах 18,5-132 л/ч).

Метаболизм. Ропинирол преимущественно метаболизируется изоформом CYP1A2 цитохрома путем окислительного метаболизма. Ропинирол и его метаболиты выделяются преимущественно с мочой.

Выведение. Наблюдается широкая индивидуальная вариабельность в фармакокинетических параметрах. Существует пропорциональное увеличение в системном влиянии (C_max и AUC) препарата с увеличением дозы в пределах терапевтической дозы.

 

Болезнь Паркинсона: первичное лечение как монотерапия, чтобы отложить начало применения леводопы. В комбинации с терапией леводопой, когда эффект леводопы снижается или становится непоследовательным, а также при возникновении колебаний в терапевтическом эффекте (синдрома "исчерпания дозы" или "on-off" синдрома).

 

Повышенная чувствительность к действующему веществу или к какому-либо из вспомогательных веществ.

Тяжелая почечная недостаточность (клиренс креатинина < 30 мл/мин).

Печеночная недостаточность.

Беременность и лактация.

 

Не наблюдалось фармакокинетического взаимодействия между ропиниролом и леводопой или домперидоном, которое бы нуждалось в корректировании дозы того или другого препарата.

Нейролептики и другие антагонисты допамина центрального действия, такие как сульпирид, метоклопрамид, фенотиазины, бутирофеноны, тиоксантены, могут снижать эффективность ропинирола, поэтому следует избегать сопутствующего применения этих препаратов совместно с ропиниролом.

Повышенные концентрации ропинирола в плазме наблюдались у пациентов, принимавших эстрогены в высоких дозах. У пациентов, которые уже получают гормональную заместительную терапию, лечение ропиниролом может начинаться по обычной схеме. Однако если гормональная заместительная терапия перерывается или начинается во время лечения ропиниролом, в зависимости от клинической реакции может требоваться корректирование дозы.

Ропинирол преимущественно метаболизируется через цитохром P450 фермента CYP 1A2. В фармакокинетическом исследовании у пациентов с болезнью Паркинсона (доза ропинирола
2 мг три раза в сутки) было выявлено, что ципрофлоксацин повышал C_max и AUC ропинирола на 60 % и 84 % соответственно, с потенциальным риском развития побочных реакций. Поэтому пациентам, которые уже принимают ропинирол, может понадобиться корректирование дозы при назначении или отмене лекарственных средств, ингибирующих фермент CYP1A2, например ципрофлоксацина, эноксацина или флувоксамина.

По результатам исследований, ропинирол имеет небольшой потенциал для угнетения цитохрома Р450 в терапевтических дозах. Таким образом, ропинирол не влияет на фармакокинетику препаратов через механизм цитохрома Р450.

В фармакокинетическом исследовании взаимодействия между ропиниролом (2 мг 3 раза в сутки) и теофиллином, субстратом CYP 1A2, не были выявлены изменения в фармакокинетике ни ропинирола, ни теофиллина.

Курение стимулирует метаболизм CYP 1A2, поэтому пациенты, которые начали или бросили курить на протяжении применения препарата, нуждаются в коррекции дозы.

Информации о возможности взаимодействия ропинирола и этанола нет. Как и в случае с другими препаратами центрального действия, пациенты должны быть предупреждены о необходимости воздержаться от приема алкоголя во время лечения ропиниролом.

 

Сонливость и приступы внезапного засыпания. Ропинирол ассоциировался с сонливостью и эпизодами внезапного засыпания, особенно у пациентов с болезнью Паркинсона. Нечасто сообщалось о внезапном засыпании во время повседневной деятельности, возникающем без осознания этого или без предварительных признаков. Следует предупредить пациентов о возможности развития сонливости или эпизодов внезапного засыпания при терапии ропиниролом, что может привести к травме.

При развитии дневной сонливости или эпизодов засыпания в течение дня пациента необходимо предупредить о необходимости отказаться от вождения транспортных средств и работы с механизмами. В таком случае может рассматриваться снижения дозы или прекращения терапии ропиниролом.

Психозы. Не рекомендуется назначать ропинирол пациентам с психическими расстройствами, так как существует риск обострения психоза. Кроме того, многие лекарственные средства, применяемые при лечении психоза, могут снижать эффективность ропинирола. Пациентов с психическими или психотическими расстройствами следует лечить агонистами допамина только в тех случаях, когда потенциальная польза перевешивает риски.

Галлюцинации. В двойном слепом плацебо-контролируемом клиническом исследовании галлюцинации были у 21 пациента из 208 (10,1 %), получающих ропинирол совместно с леводопой.

Частота развития галлюцинаций повышается у пациентов старше 65 лет.

Синкопе. Обморок, иногда связанный с брадикардией, наблюдался у пациентов с болезнью Паркинсона и у пациентов с синдромом беспокойных ног.

Дискинезия. Ропинирол потенцирует дофаминергический побочный эффект леводопы и может вызывать или усиливать проявления уже существующей дискинезии у пациентов с болезнью Паркинсона, которые лечились леводопой. Снижение дозы дофаминергических лекарственных средств может уменьшить этот неблагоприятный эффект.

Меланома. Эпидемиологические исследования показали, что пациенты с болезнью Паркинсона имеют более высокий риск (в 2-6 раз) развития меланомы, чем население в целом. Таким пациентам рекомендуется проводить периодические осмотры кожи.

Синдром отмены. Симптомы, напоминающие злокачественный нейролептический синдром (повышенная температура, мышечная ригидность, измененное сознание и вегетативная нестабильность) без другой очевидной этиологии наблюдались в ассоциации с быстрым снижением дозы, отменой или изменением в дофаминергической терапии. Таким образом, рекомендуется, чтобы доза снижалась в конце лечения препаратом Ропинирол Орион.

Дегенерация сетчатки. Существуют данные исследования канцерогенности на животных. Значимость этих последствий для человека не установлена, но следует учитывать, что такие нарушения наблюдались у позвоночных.

Фиброзирующие заболевания. У некоторых пациентов, которые лечились эрголиновыми дофаминергическими агонистами, были зарегистрированы случаи забрюшинного фиброза, легочных инфильтратов, плеврита, утолщения плевры, перикардита и сердечной вальвулопатии.

Связывание с меланином. Ропинирол связывается с тканями, содержащими меланин (кожа, глаза) у пигментированных крыс. После применения разовой дозы наблюдается долговременное удерживание препарата с периодом полувыведения из глаза 20 суток.

Ропинирол не следует принимать для лечения акатизии, тасикинезии (нейролептически-индуцированное неудержимое желание ходить) или вторичного синдрома неспокойных ног (например, вызванного почечной недостаточностью, железодефицитной анемией или беременностью).

Во время лечения ропиниролом может наблюдаться парадоксальное усиление симптомов синдрома неспокойных ног и рецидив симптомов в утреннее время.

Необходимо регулярно контролировать возможность развития нарушений контроля импульсов. Пациентов и их опекунов следует информировать о том, что при применении агонистов дофаминовых рецепторов, включая Ропинирол Орион, возможны поведенческие проявления расстройства контроля импульса. Сообщалось о патологической тяге к азартным играм, повышенном либидо и гиперсексуальности, непреодолимом влечении к импульсивным расходам и покупкам, переедании и непреодолимом влечении к пище у пациентов с болезнью Паркинсона, которые принимали агонисты допамина. Такие нарушения были зафиксированы особенно при высоких дозах и исчезали при снижении дозы или при отмене препарата.

Из-за риска возникновения артериальной гипотензии рекомендуется контролировать артериальное давление, особенно в начале лечения (риск постуральной гипотензии), у пациентов с тяжелыми нарушениями сердечно-сосудистой системы (особенно при сердечной недостаточности).

Препарат содержит лактозу. Пациентам с редкими наследственными проблемами переносимости галактозы, лактазной недостаточностью Лаппа или мальабсорбцией глюкозы-галактозы не следует применять этот препарат.

 

Данные относительно применения ропинирола беременным женщиам ограничены. Исследования на животных показали репродуктивную токсичность (снижение массы тела плода, повышенная частота случаев смерти плода и пороков развития). Ропинирол не рекомендуется принимать во время беременности.

Если беременность выявлена в период лечения ропиниролом, следует обратиться к врачу за консультацией.

Ропинирол может угнетать лактацию, поэтому лечение препаратом во время кормления грудью противопоказано.

 

Пациентам, которые ощущают сонливость и/или имеют эпизоды внезапного засыпания, следует воздерживаться от управления автомобилем и деятельности, во время которой нарушение внимания может представлять риск серьезного травмирования или смерти для них самих или окружающих (например, работы с механизмами).

 

Рекомендуется индивидуальный подбор дозы препарата в зависимости от эффективности и переносимости.

Ропинирол следует принимать 3 раза в сутки, желательно во время еды, чтобы предотвратить реакции на препарат со стороны желудочно-кишечного тракта.

Таблетку можно разделить на две равные дозы.

Первоначальная доза составляет 0,25 мг 3 раза в сутки на протяжении одной недели. В дальнейшем дозу можно увеличить до 0,75 мг за 1 прием, как указано в таблице:

 

 

 

После первоначального подбора дозы еженедельное увеличение дозы может составлять
1,5-3 мг в сутки.

Терапевтический эффект обычно достигается при приеме дозы в пределах 3-9 мг в сутки. Если результат не достигается или не поддерживается на удовлетворительном уровне, дозу ропинирола можно увеличить до 24 мг в сутки. Дозы, которые превышают 24 мг в сутки, не исследовались.

При применении ропинирола в качестве дополнительной терапии к леводопе, дозу леводопы можно постепенно снизить приблизительно на 20 %.

При переходе с лечения другим допаминовым агонистом на ропинирол перед началом терапии ропиниролом следует прекратить применение этого препарата согласно рекомендациям, приведенным в инструкции от производителя. Как и в случае с другими агонистами допамина, лечение ропиниролом следует прекращать постепенно, уменьшая количество суточных доз на протяжении одной недели.

Реакция пациента на лечение ропиниролом может быть оценена через 3 месяца с начала терапии. Доза и необходимость продолжать лечение пересматриваются врачом индивидуально.

Если лечение прерывается больше чем на несколько суток, необходимо продолжать лечение,  подбирая дозу.

У пациентов старше 65 лет клиренс ропинирола снижается. Дозу препарата следует увеличивать постепенно и подбирать в соответствии с клиническим ответом.

У больных с паркинсонизмом с легкой и умеренной почечной недостаточностью (клиренс креатинина 30-50 мл/мин) не наблюдалось изменений в клиренсе ропинирола, что указывает на то что, для этой категории пациентов корректирования дозы не требуется.

 

Ропинирол Орион не рекомендован для применения детям (в возрасте до 18 лет) из-за ограниченности данных по безопасности и эффективности.

 

Симптомы передозировки ропинирола связаны с его допаминергической активностью. Эти симптомы могут быть облегчены соответствующим лечением антагонистами допамина, такими как нейролептики или метоклопрамид.

 

Для каждой системы органов побочные реакции классифицируются по частоте проявления: очень часто (≥1/10), часто (≥1/100 – <1/10), нечасто (≥1/1000 – <1/100), редко (≥ 1/10000 – <1/1000), очень редко (<1/10000), неизвестно (частоту нельзя установить по имеющимся данным).

Оценка распространенных и нераспространенных нежелательных эффектов преимущественно основывалась на данных, полученных в клинических исследованиях, в сравнении с плацебо. Оценка редких и очень редких нежелательных эффектов преимущественно основывается на постмаркетинговых данных и больше отображает частоту сообщений, а не фактическую частоту случаев.

 

Часто: галлюцинации***, спутанность сознания*.

Нечасто: повышенное либидо, психотические реакции (кроме галлюцинаций), включая делирий, манию и паранойю.

Пациенты с болезнью Паркинсона, которые принимали агонисты допамина в высоких дозах, включая Ропинирол Орион, демонстрировали признаки патологической тяги к азартным играм, повышенное либидо и гиперсексуальность, непреодолимую тягу к импульсивным тратам и покупкам, переедание и непреодолимую тягу к пище.

Очень часто: сонливость***, синкопе*, дискинезия**.

Часто: головокружение (включая вертиго).

Нечасто: необычная дневная сонливость, эпизоды внезапного засыпания.

Ропинирол ассоциируется с сонливостью, а в некоторых случаях – с чрезмерной дневной сонливостью и эпизодами внезапного засыпания.

Дискинезия. Ропинирол потенцирует дофаминергический побочный эффект леводопы и может вызывать или усиливать проявления уже существующей дискинезии у пациентов с болезнью Паркинсона, которые лечились леводопой. Снижение дозы дофаминергического лекарственных средств может уменьшить этот неблагоприятный эффект.

Гиперкинезия,  гипестезия, амнезия, зевота, головная боль, падения, парезы, тремор, парестезии,  повышенная потливость.

 

Меланома.

Редко: артериальная гипотензия, постуральная гипотензия.

Артериальная гипотензия и постуральная гипотензия редко бывают значимыми.

Периферическая ишемия, нарушение сердечного ритма, приливы.

Очень часто: тошнота***.

Часто: боль в животе*, рвота*, изжога***.

Запор, сухость во рту, анорексия, вздутие живота, диарея.

Очень редко: печеночные реакции, преимущественно увеличение уровней печеночных ферментов.

Нарушение зрения, сухость глаз.

Реакции гиперчувствительности, крапивница, ангионевротический отек, сыпь, зуд.

Повышение частоты вирусных и бактериальных инфекций.

Часто: периферические отеки (включая отек ног)*.

Боль в груди, астения, фиброзирующие осложнения.

 

* Сообщалось в исследованиях монотерапии.

**Сообщалось в исследованиях комбинированной терапии.

*** Сообщалось в исследованиях монотерапии и комбинированной терапии.

 

Синдром отмены включает следующие симптомы: гипертермия, спутанность сознания.

Во время лечения ропиниролом может наблюдаться парадоксальное усиление симптомов синдрома беспокойных ног.

 

Срок годности. 3 года.

 

Условия хранения. Хранить при температуре не выше 25 °C. Хранить в недоступном для детей месте.

 

Упаковка. По 21 таблетке во флаконе; по 1 флакону в картонной коробке.

 

Категория отпуска. По рецепту.

 

Орион Корпорейшн/Orion Corporation.

 

Орионинтие 1, 02200 Эспоо, Финляндия/Orionintie 1, 02200 Espoo, Finland.