МЕТФОРМИН табл. 0,5 г №30

Склад
У складі препарату є діючий компонент метформін, а також додаткові речовини: крохмаль, магнію стеарат, тальк.

Форма випуску
Ліки проводиться у формі таблеток, які покриває плівкова оболонка. Виробляються таблетки по 500 мг та по 850 мг. У блістері може бути 30 або 120 шт.

 

Фармакологічна дія
Метформін – це речовина класу бигуанидов, його механізм дії проявляється за рахунок гальмування процесу глюконеогенезу в печінці, він зменшує всмоктування глюкози з кишечнику, посилює процес периферичної утилізації глюкози, збільшує ступінь чутливості тканин до дії інсуліну. Не діє на процес секреції інсуліну бета-клітинами підшлункової, не провокує прояви гіпоглікемічних реакцій. Як наслідок, купірує гиперинсулинемию, яка є важливим чинником, що сприяє набору ваги і прогресу ускладнень з боку судин при цукровому діабеті. Під його впливом стабілізується або зменшується маса тіла.
Засіб зменшує вміст у крові тригліцеридів і линопротеинов низької щільності. Знижує інтенсивність окислення жирів, пригнічує вироблення вільних жирних кислот. Зазначається його фібринолітичну дію, пригнічуючи РАІ-1 і t-PA.

 

Фармакокінетика і фармакодинаміка
Після того, як Метформін приймають перорально, найбільша концентрація відзначається в плазмі через 2,5 години. У людей, які отримують ліки в максимальних дозах, найбільший вміст активного компонента в плазмі не було вище 4 мкг/мл
Абсорбція активного компонента припиняється через 6 годин після прийому. Як наслідок, плазмова концентрація знижується. Якщо пацієнт приймає рекомендовані дози препарату, то через 1-2 доби в плазмі відзначається стабільна постійна концентрація діючої речовини в межі 1 мкг/мл і менше.
Якщо ліки приймати в процесі їжі, то всмоктування активного компонента зменшується. Кумулюється, в основному, в стінках травної трубки.
Час його напіввиведення становить приблизно 6,5 години. Рівень біодоступності у здорових людей становить 50-60%. З білками плазми його зв'язок незначна. Через нирки виходить приблизно 20-30% дози.

Показання до застосування Метформіну
Визначаються такі показання до застосування Метформіну:
цукровий діабет першого і другого типу.
Ліки призначають як допоміжний засіб до основного лікування інсуліном, а також іншими засобами проти діабету. Також призначається як монолікування.
Застосування препарату рекомендовано, якщо пацієнт страждає супутнім ожирінням, якщо пацієнтові необхідно контролювати показники глюкози в крові, а цього неможливо досягти за допомогою дієти або фізичних навантажень.
Засіб також застосовується при поликистозе яєчників, але це можна робити тільки під суворим контролем лікаря.

Протипоказання
Визначаються наступні протипоказання для застосування ліків Метформін:

Побічні дії
Найчастіше при прийомі препарату проявляються побічні дії у функціях травної системи: нудота, діарея, блювання, біль у животі, погіршення апетиту, поява металічного присмаку в роті. Як правило, такі реакції розвиваються в перший час прийому засобу. У більшості випадків вони самостійно зникають при подальшому застосуванні ліків.
Якщо у людини відзначається висока чутливість до ліків, можливо розвиток еритеми, але це відбувається тільки в рідкісних випадках. При розвитку рідкісного побічного ефекту – помірною еритеми – необхідно відмінити прийом.
При тривалому лікуванні в деяких пацієнтів відзначається погіршення процесу засвоєння вітаміну В12. Як наслідок, знижується його рівень у сироватці крові, що може призвести до порушення гемопоезу та розвитку мегалобластної анемії.

 

Передозування
При передозуванні можуть виявитися деякі побічні дії, чому таблетки рекомендується приймати не тільки в зазначеній дозі. При прийомі метформіну у дозі 85 г був зафіксований випадок передозування, внаслідок чого розвивався лактатацидоз, при якому відзначалася блювота, нудота, болі в м'язах, пронос, біль у животі. Якщо вчасно не буде надана допомога, можливий розвиток запаморочення, порушення свідомості та коми. Найбільш ефективним методом виведення метформіну з організму є гемодіаліз. Далі призначають симптоматичну терапію.

 

Взаємодія
Слід обережно поєднувати Метформін та похідні сульфонілсечовини зважаючи ризику прояви гіпоглікемії.
Гіпоглікемічний ефект знижується при прийомі системних і місцевих глюкокортикостероїдів, глюкагону, симпатоміметиків, гестагенів, адреналін, гормонів щитовидної залози, естрогенів, похідних нікотинової кислоти, тіазидних діуретиків, фенотіазинів.
При одночасному прийомі Циметидину уповільнюється виведення з організму метформіну, як наслідок, зростає ризик прояву молочнокислого ацидозу.
Гіпоглікемічну дію потенціюють антагоністи β2-адренорецепторів, інгібітори ангіотензин-перетворюючого фактора, похідні клофібрату, інгібітори моноаміноксидази, нестероїдні протизапальні ЛЗ і окситетрациклін, циклофосфамід, похідні циклофосфаміду.
При застосуванні внутрішньоартеріально або внутрішньовенно контрастних ЛЗ з вмістом йоду, що застосовуються для проведення рентген-досліджень, спільно з Метформіном у пацієнта може розвиватися ниркова недостатність, а також зростає ймовірність прояви лактоацидозу. Важливо призупинити прийом до проведення такої процедури, під час неї і протягом двох діб після. Далі прийом препарату можна відновити, коли функція нирок повторно буде оцінена як нормальна.

 

Умови зберігання
Засіб належить до списку Б. Його потрібно берегти від дітей і зберігати при t 25 градусів.

Термін придатності
Термін зберігання Метформіну – 3 роки.