МАГНИЯ ОКСИД табл. №30

Діюча речовина, група: Магнію оксид (Magnesium oxide), Антацидний засіб

Лікарська форма: таблетки 

 

Протипоказання:

Гіперчутливість до компонентів Магнію окису, гіпермагніємія, дитячий вік (до 3 років, для таблеток - до 6 років). C обережністю. Ниркова недостатність. 

 

Всередину. При підвищеній кислотності шлункового соку - по 0.25-0.5-1 г Магнію окису 2-3 рази на добу (доцільно приймати через 1-3 год після їжі). При отруєнні кислотами - 2.5 г кожні 10 хв. При запорах - перед сном, щодня збільшуючи дозу до отримання бажаного ефекту (в середньому по 3-5 г на прийом). Для профілактики окисом Магнію оксалатного нефроуролитиаза - по 0.3 г 3 рази на добу, у поєднанні з в/м введенням 1 мл 0.5% растворапиридоксина, через день, протягом 1.5 міс. Таблетки слід ретельно подрібнювати або повільно розжовувати. Порошок можна приймати, змішуючи його з молоком або водою. 

 

Антацидний засіб несистемного дії, надає проносне дію. З водою утворює гідроксид, нейтралізує вільну HCl в шлунку, знижує активність шлункового соку (дія не супроводжується вторинною гіперсекрецією HCl і змінами КОС). При прийомі натщесерце антацидний ефект нетривалий (близько 30 хв), при прийомі після їжі його тривалість зростає до 3-4 ч. Магнію хлорид, який утворюється в шлунку, кишечнику надає проносне дію. Збільшуючи осмотичний тиск у просвіті кишечнику, посилює перистальтику. Є дані, що магнію оксид в поєднанні спиридоксином зменшує утворення кальцію оксалату і попереджає розвиток оксалатного нефроуролитиаза. 

 

Алергічні реакції на компоненти Магнію окису, діарея. 

 

При порушенні функції нирок можливий розвиток гіпермагніємії. Можливо поєднання з Al3+-містять антацидами з метою зменшення побічних ефектів з боку ШКТ і збільшення тривалості дії. Магнію оксид можна застосовувати при дефіциті Mg2+ в організмі, в якості харчової добавки. 

 

Прийом Магнію окису знижує всмоктування тетрацикліну, солей Fe.