КАЛИМИН 60 H табл. 60 мг фл. №100

 

 

 

Cклад:  

діюча речовина: пiридостигмiну бромiд;

1 таблетка мiстить пiридостигмiну бромiду 60 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, глутамінової кислоти гідрохлорид, магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, кремнію діоксид осаджений.

 

 

Лікарська форма. Таблетки.

 

Основні фізико-хімічні властивості: білі двоопуклі довгасті таблетки з розподільною рискою з одного боку.

 

Фармакотерапевтична група. Засоби, що діють на центральну нервову систему. Парасимпатоміметики. Піридостигмін. Код АТХ N07A A02.

 

Піридостигміну бромід інгібує холінестеразу. Він належить до парасимпатоміметичних засобів непрямої дії. Інгібування ферменту сприяє накопиченню ацетилхоліну на рецепторах у холінергічних синапсах, призводить до більш вираженого і довготривалого ефекту ацетилхоліну. Препарат переважно діє на периферичну нервову  систему. Він не впливає на функції центральної нервової системи, оскільки через низьку розчинність у ліпідах не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.

Максимальні концентрації у плазмі крові досягаються через 1,7-3,2 години після  прийому  піридостигміну броміду. Після прийому 60 мг піридостигміну броміду досягаються рівні плазми 40-60 нг/мл. У дослідженнях серед пацієнтів із міастенією гравіс максимальні рівні в крові досягалися через 3 години, а прояви клінічного та нейрофізиологічного ефектів спостерігалися через 30 хв і досягали максимуму через 120-150 хв. Чіткого зв'язку між дозою та плазмовими концентраціями/величиною рівня у плазмі крові або змінами міастенічних симптомів немає. Однак при рівнях понад 100 нг/мл ефективність препарату не зростає.

Об'єм розподілу піридостигміну броміду становить приблизно 0,5-1,7 л/кг маси тіла.

Піридостигміну бромід метаболізується у печінці. Основним метаболітом є 3-гідрокси-N-метилпіридин. Виведення відбувається головним чином через нирки, після внутрішньовенного введення період напіввиведення з плазми крові становить приблизно 1,5 години. Після перорального застосування період напіввиведення збільшується до 3-3,5 години. Біодоступність піридостигміну броміду після перорального прийому коливалася від 8 % до 20 %. У хворих на міастенію біодоступність може знижуватися нижче 4 %.

 

Міастенія гравіс;

міастенічний синдром (синдром Ламберта-Ітона-Рука) у складі комбінованої терапії з гуанідином.

 

Протипоказання. Калiмiн^® 60 Н протипоказано застосовувати при вiдомiй з анамнезу пiдвищенiй чутливостi до складових препарату, при механiчнiй непрохiдностi шлунково-кишкового тракту і сечовивiдних шляхів; при захворюваннях, що супроводжуються пiдвищеним тонусом бронхiальної мускулатури (наприклад, бронхiальна астма i спастичний бронхiт), запаленні ока (іриті), лактації.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Поєднання з іншими інгібіторами холінестерази або парасимпатоміметиками може посилювати дію пiридостигмiну бромiду. Препарат здатен посилювати парасимпатоміметичні ефекти морфію та його похідних. Продовжується дія деполяризованих міорелаксантів (наприклад, сукцинілхоліну). Антимускаринові агенти (наприклад, атропін) гальмують мускаринергічну дію пiридостигмiну бромiду на слинні залози, очі, серце, м'язи бронхів та кишечник. Нікотинергічні ефекти на скелетні м'язи залишаються без змін. Метилцелюлоза повністю гальмує усмоктування пiридостигмiну бромiду, а активоване вугілля майже повністю його адсорбує. Аміноглікозидні антибіотики (наприклад, стрептоміцин, неоміцин, канаміцин, гентаміцин), поліпептидні антибіотики (поліміксин, колістин), деякі інші антибіотики, наприклад, окситетрациклін, кліндаміцин і лінкоміцин, чисельні антиариаритмічні засоби (хінідин, прокаїнамід, пропранолол), пеніциламін, літій, транквілізатори бензодіазепінового типу та фенотіазини (наприклад, хлорпромазин) можуть послаблювати ефект піридостигміну та за рахунок цього викликати міастенічні симптоми. Високі дози кортикостероїдів також можуть послаблювати ефект пiридостигмiну бромiду.

 

Тiльки пiсля ретельного оцінювання ризику та очiкуваного сприятливого ефекту Калiмiн^® 60 Н слід призначати хворим на виразку шлунка, тиреотоксикоз, із декомпенсованою недостатнiстю серця, хворим на iнфаркт мiокарда. З великою обережнiстю Калiмiн^® 60 Н призначати хворим зi зниженою частотою серцевих скорочень (брадикардiя), хворим на цукровий дiабет, із захворюваннями нирок (при необхiдностi слід коригувати дозу препарату), хворим на паркiнсонiзм, із перенесеними захворюваннями печiнки, а також пiсля операцiй на органах шлунково-кишкового тракту.

Якщо Калiмiн^® 60 Н не був прийнятий вчасно, не потрібно збільшувати дозу, а слід продовжувати лікування за описаною схемою дозування. Не слід припиняти прийом препарату Калімін^® 60 Н без попередньої консультацiї з лiкарем, тому що можуть знову посилитися симптоми захворювання.

У пацієнтів із перенесеними захворюваннями печiнки регулярно слід контролювати її функцiю.

 

Немає достатніх даних  щодо застосування препарату Каліміну^® 60 Н у період вагітності. Застосування пiридостигмiну бромiду у дослідженнях на тваринах не виявило тератогенного впливу при пероральному прийомі. Проте фетотоксичність та вплив на потомство не досліджувались. Відомо, що внутрішньовенне введення антихолінестерази у період вагітності може спричинити передчасні пологи. Ризик передчасних пологів вищий у разі прийому препарату Калімін^® 60 Н у ІІІ триместрі вагітності. Тому препарат слід застосовувати тiльки пiсля ретельного оцінювання ризику та очiкуваного сприятливого ефекту.

Калiмiн^® 60 Н проникає у грудне молоко, тому пiридостигмiну бромiду не слід застосовувати у період годування груддю. У випадках, коли застосування Калiмiн^® 60 Н є абсолютно необхідним, грудне годування треба припинити.

 

Під час лікування препаратом слід уникати керування автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

 

Дозу та тривалість лікування визначає лікар залежно від перебігу захворювання та реакції  пацієнта на лікування.

Для симптоматичного лікування міастенії гравіс у дорослих рекомендується застосовувати по 1-3 таблетки препарату Калімін^® 60 Н 3-4 рази на добу (180-720 мг на добу).

Хворі на міастенію гравіс потребують ретельного індивідуального підбору дози залежно від перебігу захворювання та відповіді хворого на лікування. Наведені вище дози є лише рекомендаціями, проте не слід перевищувати максимальну добову дозу 720 мг.

Лікування слід розпочинати з призначення Каліміну^® 60 Н у добовій дозі 180-720 мг, розподіленій на 3 або 4 прийоми. Якщо ця доза не є досить ефективною, терапію можна доповнити гуанідином у дозі 375-1000 мг, який слід призначати між дозами препарату          Калімін^® 60 Н.

Пацiєнтам iз захворюваннями нирок препарат призначати у нижчих дозах, тому що пiридостигмiну бромiд у незмiненому виглядi виводиться з органiзму в основному нирками             (75 %). При рівні креатиніну плазми 2 мг/дл слід застосовувати половинну підтримуючу дозу або ж відповідно збільшити вдвічі інтервал між прийомом доз. Тому необхiдну дозу слід пiдбирати iндивiдуально для кожного хворого, залежно вiд реагування на терапію препаратом. Рекомендоване ретельний медичний нагляд за такими хворими.

Таблетки слід запивати невеликою кiлькiстю рiдини (приблизно 0,5 склянки води).

Таблетки мають розподільну риску для поділу.

 

Діти. Калiмiн^® 60 Н не застосовувати дітям.

 

У разі випадкового передозування препарату Калiмiн^® 60 Н треба термiново звернутися за допомогою до лiкаря.

Симптоми інтоксикації. Слиновиділення, сльозотеча, почервоніння шкіри, підвищене потовиділення, втомлюваність, слабкість, звуження зіниць, порушення зору, запаморочення, нудота, блювання, мимовільне випускання сечі та калу, коліки та м'язовий параліч (як наслідок нервово-м'язової блокади), бронхіальні спазми, набряк легенів, зниження  тиску крові, брадикардія, можлива рефлекторна тахікардія. Передозування може зумовити розвиток холiнергiчного кризу, що характеризується вираженою або зростаючою м'язовою слабкiстю  аж до паралiчу дихальної системи, який загрожує життю хворого. Іншими супутнiми явищами можуть бути зниження артеріального тиску до судинного колапсу, а також зниження частоти серцевих скорочень  до повної зупинки серця або парадоксальне пiдвищення частоти серцевих скорочень (рефлекторна тахiкардiя).

Лікування передозування. Препарат слід негайно відмінити. Необхідне промивання шлунка та застосування активованого вугілля. У випадках холінергічного кризу препарат слід негайно вiдмiнити і внутрiшньовенно повiльно ввести атропiну сульфат у кількості 1-2 мг. Залежно від частоти пульсу, введення атропіну сульфату через 2-4 години можна повторити. Необхідно підтримувати прохідність дихальних шляхів і в разі необхідності забезпечити штучне дихання.

У разі серцевого нападу слід проводити масаж серця. Відновити водний та електролітний баланс. Після перорального застосування пiридостигмiну бромiду: лаваж шлунка та застосування активованого вугілля.

 

У осіб з індивідуальною непереносимістю до будь-якого компоненту препарату, можливі реакції гіперчутливості.

з боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, спастичний біль у животi у зв'язку з пiдвищеною перистальтикою кишечнику, гіперсалівація.

з боку серцево-судинної системи: зниження артерiального тиску (артеріальна гiпотензія), зниження частоти серцевих скорочень (брадикардiя), брадиаритмія;

з боку дихальної системи: посилення секрецiї бронхiальних залоз;

з боку шкіри: у поодиноких випадках – висипання на шкірі;

з боку органів зору: розлади акомодацiї, підвищена сльозотеча;

з боку скелетно-м'язової системи: спазми та слабкiсть м'язiв, тремор м'язів;

інші: підсилене потовиділeння, часті позиви до сечовипускання.

 

Зазначені небажані ефекти можуть бути ознаками передозування або холінергічного кризу. Тому слід обов'язково з'ясувати причину симптомів і, при необхідності, застосувати атропіну сульфат шляхом підшкірного, внутрішньом'язового або повільного внутрішньовенного введення для усунення парасимпатоміметичних ефектів.

Холінергічний криз, серед інших симптомів, може спричиняти різке або поступове посилення симптомів міастенії аж до паралічу. Існує небезпека розвитку дихального паралічу, що загрожує  життю. Інші супутні ефекти, що супроводжуються зниженням артеріального тиску, можуть призводити до судинної недостатності, брадикардії та спричинити зупинку серця або парадоксальну рефлекторну тахікардію. У такому випадку після негайного припинення застосування препарату слід ввести 1-2 мг атропіну сульфату шляхом повільного внутрішньовенного вливання.

 

Термін придатності. 3 роки. Після першого відкриття – 6 місяців.

 

Умови  зберігання. Зберігати при температурі не вище 30 °С у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. По 50 та 100 таблеток у флаконі, по 1 флакону у коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. Меркле ГмбХ.

 

Місцезнаходження виробників та його адреса місця провадження діяльності.                               Людвіг-Меркле-Штрассе 3, 89143 Блаубойрен, Німеччина.