ДАНАВИР табл. п/о 400 мг №60

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДАНАВІР

DANAVIR

• яким раніше не застосовували антиретровірусне лікування;

• яким раніше вже застосовували антиретровірусне лікування та у яких відсутні мутації ВІЛ-1, що спричиняють резистентність до дарунавіру (DRV-RAMs), при кількості РНК ВІЛ-1 у плазмі крові <100 000 копій/мл та з кількістю CD4+ ≥ 100 клітин/10⁶/л. Слід керуватися результатами генотипного тестування при вирішенні питання про початок застосування препарату Данавір цій групі пацієнтів.

• При застосуванні дарунавіру з ритонавіром або кобіцистатом протипоказане одночасне застосування з:

• комбінацією лопінавір/ритонавір;

• потужними індукторами CYP3А4 – рифампіцином та рослинними препаратами, що містять екстракт звіробою (Hypericum perforatum). Очікується, що одночасне застосування знижуватиме концентрації дарунавіру, ритонавіру та кобіцистату, що може призвести до втрати терапевтичного ефекту та розвитку резистентності.

• При застосуванні дарунавіру з кобіцистатом протипоказане одночасне застосування з:

• потужними індукторами CYP3А (наприклад карбамазепіном, фенобарбіталом та фенітоїном) через очікуване зниження концентрацій кобіцистату та дарунавіру і втрату терапевтичного ефекту. Дарунавір, посилений кобіцистатом, є більш чутливим до індукції ферментів CYP3А на відміну від дарунавіру, посиленого ритонавіром.

• альфузосин (антагоніст альфа 1-адренорецепторів);

• аміодарон, бепридил, дронедарон, хінідин, ранолазин, системний лідокаїн (антиаритмічні/антиангінальні лікарські засоби);

• астемізол, терфенадин (антигістамінні препарати);

• колхіцин при застосуванні пацієнтам з нирковою та/або печінковою недостатністю (засіб проти подагри);

• препарати, що містять алкалоїди ріжків (дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін та метилергоновін);

• елбасвір/гразопревір (противірусні засоби прямої дії проти ВГС);

• цисаприд (препарати, що збільшують моторику травного тракту);

• луразидон, пімозид, кветіапін, сертиндол (антипсихотики/нейролептики);

• триазолам, пероральний мідазолам (седативні/снодійні) (застереження щодо парентерального застосування мідазоламу див. у розділі «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);

• силденафіл, що застосовується для лікування легеневої артеріальної гіпертензії, аванафіл (інгібітори фосфодіестерази 5-го типу);

• симвастатин і ловастатин (інгібітори HMG-CoA-редуктази);

• тикагрелор (антитромбоцитарні препарати).

ВЗАЄМОДІЇ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ДОЗУВАННЯ
Лікарські засоби	Взаємодія Зміна середнього геометричного значення (%)	Рекомендації щодо одночасного застосування
АНТИРЕТРОВІРУСНІ ПРЕПАРАТИ
Інгібітори перенесення молекулярного ланцюга інтегрази
Долутегравір	долутегравір AUC ↓ 32 % долутегравір С24 год 38 % долутегравір Cmax ↓ 11 % дарунавір ↔* * Відповідно до порівняльних даних перехресних досліджень та історичних даних з фармакокінетики	Посилений Данавір та долутегравір можна застосовувати без корекції доз.
Елвітегравір	елвітегравір AUC ↔ елвітегравір Cmin ↔ елвітегравір Cmax ↔ дарунавір AUC ↔ дарунавір Cmin 17 % дарунавір Cmax ↔	При одночасному застосуванні Данавіру/ритонавіру (600/100 мг 2 рази на добу) та елвітегравіру, доза елвітегравіру має становити 150 мг 1 раз на добу. Комбінацію Данавір/кобіцистат не можна застосовувати одночасно з іншими антиретровірусними засобами, що вимагають фармакокінетичного посилення, оскільки рекомендації з дозування для таких комбінацій не встановлені. Фармакокінетика та рекомендації з дозування для інших доз дарунавіру або для застосування у комбінації з  елвітегравіром/кобіцистатом не встановлені. Тому призначення Данавіру з низькою дозою ритонавіру (окрім дозування 600 мг/100 мг двічі на добу) з елвітегравіром не рекомендується. Одночасне застосування Данавіру/ритонавіру з елвітегравіром та кобіцистатом не рекомендується.
Ралтегравір	Деякі клінічні дослідження показали, що ралтегравір може призвести до незначного зниження концентрації дарунавіру у плазмі крові.	Вплив ралтегравіру на концентрацію дарунавіру у плазмі крові не є клінічно значущим. При одночасному застосуванні посиленого Данавіру та ралтегравіру корекція доз не потрібна.
Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (НІЗТ)
Диданозин 400 мг 1 раз на добу	диданозин AUC ↓ 9 % диданозин Cmin НВ диданозин Cmax ↓ 16 % дарунавір AUC ↔ дарунавір Cmin ↔ дарунавір Cmax ↔	Посилений Данавір та диданозин можна застосовувати без корекції доз. Диданозин слід застосовувати натще, тому його потрібно приймати за 1 годину до або через 2 години після прийому посиленого Данавіру з їжею.
Тенофовіру дизопроксилу фумарат 300 мг 1 раз на добу	тенофовір AUC ↑ 22 % тенофовір Cmin ↑ 37 % тенофовір Cmax ↑ 24 % #дарунавір AUC ↑ 21 % #дарунавір Cmin ↑ 24 % #дарунавір Cmax ↑ 16 % (↑ тенофовіру від ефекту MDR-1 транспортування у ниркових канальцях)	При одночасному застосуванні посиленого Данавіру з тенофовіром рекомендується контроль функції нирок, особливо у пацієнтів із системним або нирковим захворюванням та у пацієнтів, які приймають нефротоксичні засоби. При одночасному застосуванні з кобіцистатом Данавір знижує кліренс креатиніну. Див. розділ «Особливості застосування» при необхідності використання показника кліренсу креатиніну для корекції дози тенофовіру.
Абакавір Емтрицитабін Ламівудин Ставудин Зидовудин	Не досліджувалася. Оскільки шляхи елімінації різні у зидовудину,  емтрицитабіну, ставудину, ламівудину, що переважно виводяться нирками, та абакавіру, який не метаболізується CYP450, не очікується взаємодії цих лікарських засобів та підсиленого Данавіру.	Посилений Данавір можна застосовувати з цими НІЗТ без корекції доз. При одночасному застосуванні з кобіцистатом Данавір знижує кліренс креатиніну. Див. розділ «Особливості застосування» при необхідності використання показника кліренсу креатиніну для корекції дози емтрицитабіну або ламівудину.
Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (ННІЗТ)
Ефавіренц 600 мг 1 раз на добу	ефавіренц AUC ↑21 % ефавіренц Cmin ↑17 % ефавіренц Cmax ↑15 % #дарунавір AUC ↓13 % #дарунавір Cmin ↓31 % #дарунавір Cmax ↓15 % (↑ефавіренцу від пригнічення CYP3A) (↓дарунавіру від індукції CYP3A)	При застосуванні Данавіру з низькою дозою ритонавіру у комбінації з ефавіренцом слід контролювати токсичний вплив на центральну нервову систему, пов’язаний зі збільшенням концентрації ефавіренцу. Ефавіренц у комбінації з Данавіром/ритонавіром 800/100 мг 1 раз на добу може спричинити недостатню Cmin дарунавіру. Якщо одночасне застосування цих препаратів необхідне, слід застосовувати режим дозування Данавіру/ритонавіру 600/100 мг 2 рази на добу. Одночасне застосування з Данавіром/кобіцистатом не рекомендується.
Етравірин 100 мг 2 рази на добу	етравірин AUC ↓37 % етравірин Cmin ↓49 % етравірин Cmax ↓32 % дарунавір AUC ↑15 % дарунавір Cmin ↔ дарунавір Cmax ↔	Данавір з низькою дозою ритонавіру можна застосовувати одночасно з етравірином у дозі 200 мг 2 рази на добу без корекції дози. Одночасне застосування з Данавіром/кобіцистатом не рекомендується.
Невірапін 200 мг 2 рази на добу	невірапін AUC ↑ 27 % невірапін Cmin ↑47 % невірапін Cmax ↑18 % #дарунавір: концентрації збігалися з попередніми даними (↑ невірапіну від пригнічення CYP3A)	Данавір з низькою дозою ритонавіру можна застосовувати з невірапіном без корекції доз. Одночасне застосування з Данавіром®/кобіцистатом не рекомендується.
Рилпівірин 150 мг 1 раз на добу	рилпівірин AUC ↑ 130 % рилпівірин Cmin ↑ 178 % рилпівірин Cmax ↑ 79 % дарунавір AUC ↔ дарунавір Cmin ↓ 11 % дарунавір Cmax ↔	Посилений Данавір можна застосовувати одночасно з рилпівірином без корекції дози.
Інгібітори протеази (ІП) – без додаткового застосування низької дози ритонавіру1
Атазанавір 300 мг 1 раз на добу	атазанавір AUC ↔ атазанавір Cmin ↑ 52 % атазанавір Cmax ↓ 11 % #дарунавір AUC ↔ # дарунавір Cmin ↔ # дарунавір Cmax ↔ Атазанавір: порівняння атазанавір/ ритонавір 300/100 мг 1 раз на добу та атазанавір 300 мг 1 раз на добу у комбінації з дарунавір/ритонавір 400/100 мг 2 рази на добу. Дарунавір: порівняння дарунавір/ ритонавір 400/100 мг 2 рази на добу та дарунавір/ ритонавір 400/100 мг 2 рази на добу у комбінації з атазанавіром 300 мг 1 раз на добу.	Данавір з низькою дозою ритонавіру можна застосовувати з атазанавіром без корекції доз. Комбінацію Данавір/кобіцистат не можна застосовувати одночасно з іншими антиретровірусними засобами, що вимагають фармакокінетичного посилення шляхом одночасного застосування з інгібітором CYP3A4.
Індинавір 800 мг 2 рази на добу	індинавір AUC ↑ 23 % індинавір Cmin ↑ 125 % індинавір Cmax ↔ # дарунавір AUC ↑ 24 % # дарунавір Cmin ↑ 44 % # дарунавір Cmax ↑ 11 % Індинавір: порівняння індинавір/ ритонавір 800/100 мг 2 рази на добу із індинавір/дарунавір/ ритонавір 800/400/100 мг 2 рази на добу. Дарунавір: порівняння дарунавір/ ритонавір 400/100 мг 2 рази на добу із дарунавір/ритонавір 400/100 мг у комбінації з індинавіром 800 мг 2 рази на добу.	При застосуванні комбінації Данавір/ритонавір одночасно з індинавіром слід забезпечити зниження дози індинавіру з 800 мг двічі на добу до 600 мг двічі на добу у разі непереносимості. Комбінацію Данавір/кобіцистат не можна застосовувати одночасно з іншими антиретровірусними засобами, що вимагають фармакокінетичного посилення шляхом одночасного застосування з інгібітором CYP3A4.
Саквінавір 1000 мг 2 рази на добу	#дарунавір AUC ↓ 26 % #дарунавір Cmin ↓ 42 % #дарунавір Cmax ↓ 17 % саквінавір AUC ↓ 6 % саквінавір Cmin ↓ 18 % саквінавір Cmax ↓ 6 % Саквінавір: порівняння саквінавір/ритонавір 1000/100 мг 2 рази на добу та саквінавір/ дарунавір/ритонавір 1000/400/ 100 мг 2 рази на добу. Дарунавір: порівняння дарунавір/ ритонавір 400/100 мг 2 рази на добу та дарунавір/ритонавір 400/100 мг у комбінації з саквінавіром 1000 мг 2 рази на добу.	Не рекомендується застосовувати Данавір з низькою дозою ритонавіру одночасно з саквінавіром. Комбінацію Данавір/кобіцистат не можна застосовувати одночасно з іншими антиретровірусними засобами, що вимагають фармакокінетичного посилення шляхом одночасного застосування з інгібітором CYP3A4.
Інгібітори протеази (ІП) – з одночасним застосуванням низької дози ритонавіру1
Лопінавір/ритонавір 400/100 мг 2 рази на добу         Лопінавір/ритонавір 533/133,3 мг 2 рази на добу	лопінавір AUC ↑ 9 % лопінавір Cmin ↑ 23 % лопінавір Cmax ↓ 2 % дарунавір AUC ↓ 38 % ‡ дарунавір Cmin ↓ 51 % ‡ дарунавір Cmax ↓ 21 % ‡ лопінавір AUC ↔ лопінавір Cmin ↑ 13 % лопінавір Cmax ↑ 11 % дарунавір AUC ↓ 41 % дарунавір Cmin ↓ 55 % дарунавір Cmax ↓ 21 % ‡ Дані базуються на нестандартизованій дозі.	Внаслідок зменшення AUC дарунавіру на 40 % відповідні дози комбінації не встановлені. Тому одночасне застосування посиленого Данавіру та комбінації лопінавір/ ритонавір протипоказано.
АНТАГОНІСТИ CCR5
Маравірок 150 мг 2 рази на добу	маравірок AUC ↑ 305 % маравірок Cmin  НВ маравірок Cmax ↑ 129 % Концентрації дарунавіру та ритонавіру збігалися з попередніми даними.	Доза маравіроку має становити 150 мг 2 рази на добу при одночасному застосуванні з підсиленим Данавіром.
АНТАГОНІСТИ ɑ-1 АДРЕНОРЕЦЕПТОРІВ
Альфузосин	На основі теоретичних міркувань очікується, що Данавір підвищуватиме концентрацію альфузосину у плазмі крові (пригнічення CYP3A).	Одночасне застосування підсиленого Данавіру та альфузосину протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
АНЕСТЕТИКИ
Альфентаніл	Не досліджувалася. Метаболізм альфентанілу відбувається за допомогою ферментів CYP3A, тому може пригнічуватися у результаті одночасного застосування з посиленим Данавіром.	Одночасне застосування з посиленим Данавіром може вимагати зниження дози альфентанілу та контролю ризиків розвитку подовженого або відтермінованого пригнічення дихання.
АНТИАРИТМІЧНІ ПРЕПАРАТИ
Дизопірамід Флекаїнід Мексилетин Пропафенон     Аміодарон Бепридил Дронедарон Лідокаїн (системний) Хінідин Ранолазин	Не досліджувалася. Посилений Данавір може підвищувати концентрації цих антиаритмічних препаратів у плазмі крові (пригнічення CYP3A).	Рекомендується з обережністю застосовувати посилений Данавір з антиаритмічними препаратами та, у разі можливості, контролювати терапевтичні концентрації цих препаратів. Одночасне застосування посиленого Данавіру з аміодароном, бепридилом, дронедароном, лідокаїном (при системному застосуванні), хінідином або ранолазином протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Дигоксин 0,4 мг одноразово	дигоксин AUC ↑ 61 % дигоксин Cmin  НВ дигоксин Cmax ↑ 29 % (↑ дигоксину від можливого пригнічення P-глікопротеїну)	Дигоксин має вузький терапевтичний діапазон, тому рекомендується призначати найменшу можливу дозу дигоксину на початку терапії у разі одночасного застосування з посиленим Данавіром. Дозу дигоксину необхідно титрувати, щоб отримати бажаний терапевтичний ефект при оцінці загального клінічного стану.
АНТИБІОТИКИ
Кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу	кларитроміцин AUC ↑ 57 % кларитроміцин Cmin ↑ 174 % кларитроміцин Cmax ↑ 26 % # дарунавір AUC ↓ 13 % # дарунавір Cmin ↑ 1 % # дарунавір Cmax ↓ 17 % Концентрація метаболіту 14-ОН-кларитроміцину не виявлена при комбінуванні з Данавіром/ ритонавіром. (↑ кларитроміцину від пригнічення CYP3A та можливого пригнічення           P-глікопротеїну)	Рекомендується з обережністю застосовувати кларитроміцин одночасно з посиленим Данавіром. При застосуванні кларитроміцину пацієнтам з порушеннями функцій нирок див. інструкцію для медичного застосування цього лікарського засобу.
АНТИКОАГУЛЯНТИ
Апіксабан Дабігатрану етексилат Ривароксабан	Не досліджувалася. Одночасне застосування посиленого Данавіру з цими антикоагулянтами може підвищувати їх концентрації (пригнічення CYP3A та/або                         P-глікопротеїну).	Посилений Данавір не слід застосовувати одночасно з цими препаратами.
Варфарин	Не досліджувалася. Концентрація варфарину може змінюватися внаслідок одночасного застосування дарунавіру та ритонавіру.	Рекомендовано контролювати міжнародне нормалізоване співвідношення при застосуванні варфарину у комбінації з посиленим Данавіром.
ПРОТИСУДОМНІ
Фенобарбітал Фенітоїн	Не досліджувалася. Очікується, що фенобарбітал та фенітоїн зменшуватимуть концентрацію дарунавіру у плазмі крові. (індукція ферментів CYP450)	Данавір з низькою дозою ритонавіру не слід застосовувати одночасно з цими препаратами. Одночасне застосування цих лікарських засобів з Данавіром/ кобіцистатом протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Карбамазепін 200 мг 2 рази на добу	карбамазепін AUC ↑ 45 % карбамазепін Cmin ↑ 54 % карбамазепін Cmax ↑ 43 % дарунавір AUC ↔ дарунавір Cmin ↓ 15 % дарунавір Cmax ↔	Не рекомендується змінювати дозу Данавіру/ритонавіру. Якщо необхідно поєднувати застосування Данавіру/ритонавіру з карбамазепіном, стан пацієнтів слід контролювати щодо можливих карбамазепіно-залежних побічних реакцій. Слід контролювати концентрацію карбамазепіну та титрувати дозу для адекватного ефекту. За результатами досліджень, доза карбамазепіну може бути знижена на 25–50 % у присутності Данавіру/ритонавіру. Одночасне застосування карбамазепіну та Данавіру/ кобіцистату протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
АНТИДЕПРЕСАНТИ
Пароксетин 20 мг 1 раз на добу       Сертралін 50 мг 1 раз на добу                         Амітриптилін Дезипрамін Іміпрамін Нортриптилін Тразодон	пароксетин AUC ↓ 39 % пароксетин Cmin ↓ 37 % пароксетин Cmax ↓ 36 % #дарунавір AUC ↔  #дарунавір Cmin ↔  #дарунавір Cmax ↔ сертралін AUC ↓ 49 % сертралін Cmin ↓ 49 % сертралін Cmax ↓ 44 % #дарунавір AUC ↔ #дарунавір Cmin ↓ 6 % #дарунавір Cmax ↔  На відміну від цих даних при застосуванні комбінації Данавір/ритонавір, застосування Данавіру з кобіцистатом може підвищувати концентрації цих антидепресантів у плазмі крові (пригнічення CYP2D6 та/або CYP3A).   Одночасне застосування з посиленим Данавіром може підвищувати концентрації цих антидепресантів у плазмі крові  (пригнічення CYP2D6 та/або CYP3A).	При одночасному застосуванні посиленого Данавіру з антидепресантами рекомендується титрування дози антидепресантів відповідно до клінічної відповіді. Слід контролювати клінічну відповідь на лікування у пацієнтів, які отримують стабільні дози антидепресантів та розпочинати лікування підсиленим Данавіром.                   При одночасному застосуванні посиленого Данавіру та цих антидепресантів рекомендується клінічне спостереження за станом пацієнтів, може бути необхідною корекція дози антидепресантів.
ПРОТИДІАБЕТИЧНІ
Метформін	Не досліджували. Згідно з теоретичними даними, очікується, що Данавір у комбінації з кобіцистатом підвищуватиме концентрації метформіну у плазмі крові (пригнічення MATE1).	Рекомендується ретельний контроль стану пацієнта та коригування дози метформіну при одночасному застосуванні Данавіру/кобіцистату (не стосується, якщо Данавір застосовується з ритонавіром).
ПРОТИГРИБКОВІ
Вориконазол	Не досліджували. Ритонавір може зменшувати концентрацію вориконазолу у плазмі крові (індукція ритонавіром ферментів CYP450). Концентрація вориконазолу може збільшуватися при одночасному застосуванні з комбінацією Данавір/кобіцистат (пригнічення ферментів CYP450).	Вориконазол не слід застосовувати з посиленим Данавіром®, окрім випадків, коли користь перевищує ризик.
Кетоконазол 200 мг 2 рази на добу	кетоконазол AUC ↑ 212 % кетоконазол Cmin ↑ 868 % кетоконазол Cmax ↑ 111 % # дарунавір AUC ↑ 42 % # дарунавір Cmin ↑ 73 % # дарунавір Cmax ↑ 21 % (пригнічення CYP3A)	Рекомендується обережність та клінічне спостереження при застосуванні кетоконазолу та посиленого Данавіру. У разі необхідності одночасного застосування добова доза кетоконазолу не повинна перевищувати 200 мг.
Флуконазол Посаконазол	Не досліджували. Підсилений Данавір може підвищувати плазмові концентрації протигрибкових засобів (пригнічення P-гп), а посаконазол чи флуконазол можуть підвищувати концентрації дарунавіру (пригнічення CYP3A).	Рекомендується обережність та клінічне спостереження.
Ітраконазол	Не досліджували. Одночасне застосування системного ітраконазолу та посиленого Данавіру може призвести до підвищення концентрацій дарунавіру та ітраконазолу у плазмі крові (пригнічення CYP3A).	Рекомендується обережність та клінічне спостереження при застосуванні з посиленим Данавіром. У разі необхідності одночасного застосування добова доза ітраконазолу не повинна перевищувати 200 мг.
Клотримазол	Не досліджували. Одночасне системне застосування клотримазолу та посиленого Данавіру може призвести до підвищення концентрації дарунавіру та/або клотримазолу у плазмі крові. Дарунавір AUC24 год ↑ 33 % (на основі популяційної фармакокінетичної моделі)	Рекомендується обережність та клінічне спостереження за необхідності одночасного застосування з клотримазолом.
ЗАСОБИ  ПРОТИ  ПОДАГРИ
Колхіцин	Не досліджувалася. Одночасне застосування колхіцину та посиленого Данавіру може збільшити вплив колхіцину (пригнічення CYP3A та/або Р-гп).	Пацієнтам з нормальною функцією печінки та нирок рекомендується зменшення дози колхіцину або перерва у лікуванні колхіцином, якщо необхідне застосування посиленого Данавіру. Одночасне застосування посиленого Данавіру з колхіцином пацієнтам з порушеннями функції нирок та печінки протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
ПРОТИМАЛЯРІЙНІ  ЗАСОБИ
Артеметер/ люмефантрин 80/480 мг, 6 доз через  0, 8, 24, 36, 48 та 60 годин	артеметер AUC ↓ 16 % артеметер Cmin ↔ артеметер Cmax ↓ 18 % дигідроартемізин AUC ↓ 18 % дигідроартемізин Cmin ↔ дигідроартемізин Cmax ↓ 18 % люмефантрин AUC ↑ 175 % люмефантрин Cmin ↑ 126 % люмефантрин Cmax ↑ 65 % дарунавір AUC ↔ дарунавір Cmin ↓ 13 % дарунавір Cmax ↔	Застосування посиленого Данавіру та артеметеру/люмефантрину можливе без корекції доз, однак у зв’язку зі збільшенням впливу люмефантрину комбінацію слід застосовувати з обережністю.
АНТИМІКОБАКТЕРІАЛЬНІ  ПРЕПАРАТИ
Рифампіцин Рифапентин	Не досліджували. Рифапентин та рифампіцин є потужними індукторами CYP3А і можуть призвести до суттєвого зниження концентрацій інших інгібіторів протеази та, як наслідок, вірусологічної невдачі та розвитку резистентності (індукція ферментів СYP450). Під час спроб подолати знижені концентрації підвищенням дози інших інгібіторів протеази з низькими дозами ритонавіру дуже часто спостерігалися реакції з боку печінки.	Одночасне застосування посиленого Данавіру та рифапентину не рекомендується. Одночасне застосування посиленого Данавіру з рифампіцином протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Рифабутин 150 мг через день	рифабутин AUC** ↑ 55 % рифабутин Cmin** ↑ НВ рифабутин Cmax** ↔ дарунавір AUC ↑ 53 % дарунавір Cmin ↑ 68 % дарунавір Cmax ↑ 39 % ** Сума активної фракції рифабутину (початкова лікарська речовина + метаболіт 25-О-дезацетил). Дослідження взаємодії показали порівнянні системні концентрації рифабутину при застосуванні 300 мг рифабутину 1 раз на добу окремо та 150 мг рифабутину 1 раз на дві доби у комбінації з Данавіром/ ритонавіром (600/100 мг двічі на добу) з 10-кратним збільшенням добової концентрації активного метаболіту 25-О-дезацетилрифабутину. Крім того, AUC суми активних компонентів рифабутину (незмінена активна субстанція + метаболіт 25-О-дезацетил) збільшилась у 1,6 раза, тоді як Сmax залишалась порівнянною. Дані порівняння зі стандартною дозою 150 мг 1 раз на добу відсутні. (Рифабутин є індуктором і субстратом ферментів цитохрому CYP3А). У дослідженнях взаємодії спостерігалося збільшення системної концентрації дарунавіру при одночасному застосуванні комбінації Данавір/ритонавір з рифабутином (150 мг один раз на дві доби).	Зниження дози рифабутину на 75 % від звичайної дози 300 мг на добу (до 150 мг рифабутину 1 раз на дві доби) та підвищений контроль рифабутино-залежних побічних реакцій є необхідним для пацієнтів, які застосовують комбінацію. У разі недостатньої безпеки слід проводити подальше збільшення інтервалу дозування рифабутину та/або моніторинг рівнів рифабутину.   Слід з обережністю підходити до відповідного лікування туберкульозу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. На підставі даних з безпеки Данавіру/ритонавіру, збільшення системного розподілу дарунавіру у присутності рифабутину не потребує коригування дози Данавіру/ритонавіру. На підставі даних фармакокінетичного моделювання зменшення дози на 75 % також слід застосовувати пацієнтам, які отримують рифабутин у дозах, інших, ніж 300 мг на добу.   Одночасне застосування Данавіру/кобіцистату з рифабутином не рекомендується.
ПРОТИПУХЛИННІ ЗАСОБИ
Дазатиніб Нілотиніб Вінбластин Вінкристин             Еверолімус	Не досліджували. Посилений Данавір може підвищувати концентрації цих засобів у плазмі крові (пригнічення CYP3A).	Концентрації цих протипухлинних лікарських засобів можуть підвищуватися при одночасному застосуванні з посиленим Данавіром, у результаті чого можливе збільшення частоти побічних реакцій, пов’язаних із прийомом цих препаратів. Слід з обережністю призначати ці протипухлинні засоби одночасно з посиленим Данавіром. Одночасне застосування еверолімусу з посиленим Данавіром не рекомендується.
АНТИТРОМБОЦИТАРНІ ЗАСОБИ
Тикагрелор	Не досліджували. Одночасне застосування з підсиленим Данавіром може спричинити значне збільшення концентрацій тикагрелору.	Одночасне застосування посиленого Данавіру з тикагрелором протипоказане. Рекомендується застосування інших антитромбоцитарних засобів, які не залежать від пригнічення або індукції ферментів CYP (наприклад прасугрель).
АНТИПСИХОТИЧНІ ЗАСОБИ
Кветіапін	Не досліджувалася. Очікується, що посилений Данавір підвищуватиме концентрацію кветіапіну у плазмі крові (пригнічення CYP3А).	Одночасне застосування посиленого Данавіру з кветіапіном протипоказане, оскільки може спричинити збільшення кветіапіно-залежної токсичності. Підвищені концентрації кветіапіну можуть призвести до коми.
Перфеназин Рисперидон Тіоридазин     Луразидон Пімозид Сертиндол	Не досліджували. Посилений Данавір може підвищувати плазмові концентрації цих антипсихотичних засобів (пригнічення CYP2D6 та/або P-гп).	Може з’явитися необхідність зниження дози цих препаратів при одночасному застосуванні з посиленим Данавіром.   Одночасне застосування посиленого Данавіру з луразидоном, пімозидом або сертиндолом протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
БЕТА-БЛОКАТОРИ
Карведилол Метопролол Тимолол	Не досліджували. Посилений Данавір може підвищувати плазмові концентрації цих бета-блокаторів (пригнічення CYP2D6).	Рекомендоване клінічне спостереження за терапевтичними та побічними ефектами при одночасному застосуванні цих лікарських засобів разом з посиленим Данавіром. Слід розглянути можливість зниження дози бета-блокатора.
БЛОКАТОРИ КАЛЬЦІЄВИХ КАНАЛІВ
Амлодипін Дилтіазем Фелодипін Нікардипін Ніфедипін Верапаміл	Не досліджували. Очікується, що посилений Данавір може збільшувати концентрації антагоністів кальцієвих каналів (пригнічення CYP3A та/або CYP2D6).	Рекомендоване клінічне спостереження за терапевтичними та побічними ефектами при одночасному застосуванні цих лікарських засобів разом з посиленим Данавіром.
КОРТИКОСТЕРОЇДИ
Кортикостероїди, що переважно метаболізуються за допомогою CYP3A (включаючи бетаметазон, будесонід, флутиказон, мометазон, преднізон, тріамцинолон)	Флутиказон: у клінічних дослідженнях при одночасному застосуванні 100 мг ритонавіру у капсулах 2 рази на добу та 50 мкг інтраназального флутиказону пропіонату (4 рази на добу) протягом 7 днів здоровим добровольцям, концентрація флутиказону пропіонату у плазмі крові значно збільшувалася, тоді як внутрішній рівень кортизолу знижувався до 86 % (90 % довірчий інтервал 82-89 %). Більший ефект може очікуватися при інгаляційному шляху введення флукатизону. Системні кортикостероїдні ефекти, включаючи сидром Кушинга та супресію надниркових залоз, відзначали у пацієнтів, які отримували ритонавір та інгаляційний або інтраназальний флутиказону пропіонат. Вплив високої системної концентрації флутиказону на рівень ритонавіру у плазмі крові невідомий. Інші кортикостероїди: взаємодія не досліджувалася. При одночасному застосуванні цих лікарських засобів з посиленим Данавіром їхні концентрації у плазмі можуть підвищуватися, що може призводити до зниження рівня сироваткового кортизолу.	Одночасне застосування посиленого Данавіру та кортикостероїдів, що метаболізуються за допомогою CYP3A (наприклад флутиказону пропіонату або інших інгаляційних кортикостероїдів або для інтраназального застосування) може підвищувати ризик виникнення системних кортикостероїдних ефектів, включаючи синдром Кушинга та супресію надниркових залоз. Одночасне застосування посиленого Данавіру та кортикостероїдів, що метаболізуються CYP3A, не рекомендується, якщо тільки користь від застосування не переважатиме потенційних ризиків; у такому разі рекомендований контроль стану пацієнтів щодо системних кортикостероїдних ефектів. Слід розглянути можливість застосування інших кортикостероїдів, метаболізм яких залежить від ферментів CYP3A меншою мірою, особливо для тривалого застосування, наприклад беклометазону для інтраназального застосування або інгаляцій.
Дексаметазон (для системного застосування)	Не досліджували. Дексаметазон може зменшувати концентрацію дарунавіру у плазмі крові (індукція CYP3A).	Слід з обережністю застосовувати посилений Данавір з дексаметазоном для системного застосування.
АНТАГОНІСТИ ЕНДОТЕЛІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ
Бозентан	Не досліджували. Одночасне застосування бозентану з посиленим дарунавіром може підвищувати рівні бозентану у плазмі крові. Очікується, що бозентан знижуватиме концентрації дарунавіру та/або його фармакокінетичного посилювача у плазмі (індукція CYP3A).	При одночасному застосуванні з Данавіром/ритонавіром слід спостерігати за переносимістю бозентану.   Одночасне застосування Данавіру/кобіцистату та бозентану не рекомендується.
ПРОТИВІРУСНІ ЗАСОБИ ПРЯМОЇ ДІЇ (ВІРУС ГЕПАТИТУ С (ВГС))
Інгібітори NS3-4A
Елбасвір/ гразопревір	Посилений Данавір може підвищувати концентрацію гразопревіру (пригнічення CYP3A та OATP1B).	Одночасне застосування посиленого Данавіру та елбасвіру/гразопревіру протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Телапревір 750 мг кожні 8 годин	телапревір AUC ↓ 35 % телапревір Cmin ↓ 32 % телапревір Cmax ↓ 36 % дарунавір AUC12 ↓ 40 % дарунавір Cmin ↓ 42 % дарунавір Cmax ↓ 40 %	Не рекомендується застосовувати посилений Данавір одночасно з телапревіром.
Боцепревір 800 мг 3 рази на добу	боцепревір AUC ↓ 32 % боцепревір Cmin ↓ 35 % боцепревір Cmax ↓ 25 % дарунавір AUC ↓ 44 % дарунавір Cmin ↓ 59 % дарунавір Cmax ↓ 36 %	Не рекомендується застосовувати посилений Данавір одночасно з боцепревіром.
Симепревір	симепревір AUC ↑ 159 % симепревір Cmin ↑ 358 % симепревір Cmax ↑ 79 % дарунавір AUC ↑ 18 % дарунавір Cmin ↑ 31 % дарунавір Cmax ↔ Доза симепревіру у дослідженні взаємодії становила 50 мг при застосуванні у комбінації з дарунавіром/ритонавіром, порівняно з дозою 150 мг у групі прийому лише симепревіру.	Не рекомендується застосовувати посилений Данавір одночасно з симепревіром.
РОСЛИННІ ПРЕПАРАТИ
Екстракт звіробою (Hypericum perforatum)	Не досліджували. Очікується, що екстракт звіробою буде зменшувати концентрації дарунавіру та його фармакокінетичного посилювача у плазмі крові (індукція ферментів цитохрому CYP450).	Посилений Данавір не слід застосовувати одночасно із засобами, що містять екстракт звіробою (Hypericum perforatum) (див. розділ «Протипоказання»). Якщо пацієнт вже приймає екстракт звіробою, його застосування слід припинити і у разі можливості перевіряти рівень вірусів. Концентрації дарунавіру (а також розподіл ритонавіру) у плазмі крові можуть підвищитися із припиненням застосування екстракту звіробою. Ефект індукції може тривати щонайменше 2 тижні після припинення лікування екстрактом звіробою.
ІНГІБІТОРИ HMG COA РЕДУКТАЗИ
Ловастатин Симвастатин	Не досліджували. Ловастатин та симвастатин можуть мати помітно більші концентрації у плазмі крові при одночасному застосуванні з посиленим Данавіром (пригнічення CYP3A).	Підвищені рівні концентрацій ловастатину та симвастатину можуть спричинити міопатію, у т.ч. з рабдоміолізом. Тому одночасне застосування посиленого Данавіру з ловастатином та симвастатином протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Аторвастатин 10 мг 1 раз  на добу	аторвастатин AUC ↑ у 3–4 рази аторвастатин Cmin ↑ ≈ у 5,5–10 разів аторвастатин Cmax ↑ ≈ в 2 рази # дарунавір	Якщо необхідно застосування аторвастатину з посиленим Данавіром, рекомендується початкова доза аторвастатину 10 мг 1 раз на добу. Поступове збільшення дози аторвастатину повинно здійснюватися відповідно до клінічної відповіді.
Правастатин 40 мг разова доза	правастатин AUC ↑ 81 % ¶ правастатин Cmin НВ правастатин Cmax ↑ 63 % ¶ П’ятикратне збільшення спостерігалося в обмеженій підгрупі пацієнтів.	У разі необхідності одночасного застосування правастатину та посиленого Данавіру  рекомендована найменша можлива початкова доза правастатину та її поступове підвищення до досягнення бажаного клінічного ефекту з одночасним наглядом за безпекою застосування.
Розувастатин 10 мг 1 раз на добу	розувастатин AUC ↑ 48 % ║ розувастатин Cmax ↑ 144 % ║ ║ Згідно з опублікованими даними	У разі необхідності одночасного застосування розувастатину та посиленого Данавіру  рекомендована найменша можлива початкова доза розувастатину та її поступове підвищення до досягнення бажаного клінічного ефекту з одночасним наглядом за безпекою застосування.
АНТАГОНІСТИ Н2-РЕЦЕПТОРІВ
Ранітидин 150 мг 2 рази на добу	# дарунавір AUC ↔ # дарунавір Cmin ↔ # дарунавір Cmax ↔	Посилений Данавір можна застосовувати одночасно з антагоністами Н2-рецепторів без коригування дози.
ІМУНОСУПРЕСАНТИ
Циклоспорин Сиролімус Такролімус       Еверолімус	Не досліджували. Концентрація циклоспорину, такролімусу або сиролімусу буде збільшуватися при одночасному застосуванні з посиленим Данавіром (пригнічення CYP3A).	Рекомендовано здійснювати спостереження за терапевтичними ефектами імуносупресантів при одночасному застосуванні препаратів.   Одночасне застосування еверолімусу та посиленого Данавіру  не рекомендується.
ІНГАЛЯЦІЙНІ БЕТА-АГОНІСТИ
Сальметерол	Не досліджували. Одночасне застосування сальметеролу з посиленим дарунавіром може збільшувати концентрацію сальметеролу у плазмі крові.	Одночасне застосування посиленого Данавіру з сальметеролом не рекомендується, оскільки може призвести до небажаних реакцій з боку серцево-судинної системи, у т. ч. подовження інтервалу QT, відчуття серцебиття, синусової тахікардії.
НАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ/ОПІОЇДИ
Метадон індивідуальна доза варіює від 55 мг до 150 мг 1 раз на добу	R(–) метадон AUC ↓ 16 % R(–) метадон Cmin ↓ 15 % R(–) метадон Cmax ↓ 24 %	Немає необхідності знижувати дозу метадону на початку терапії з одночасним застосуванням посиленого Данавіру. Однак збільшення дози метадону може бути необхідне при тривалому одночасному застосуванні. Тому рекомендовано клінічне спостереження, оскільки підтримувальна терапія може потребувати корекції доз для деяких пацієнтів.
Бупренорфін/ налоксон 8/2 мг – 16/4 мг 1 раз на добу	бупренорфін AUC ↓ 11 % бупренорфін Cmin ↔ бупренорфін Cmax ↓ 8 % норбупренорфін AUC ↑ 46 % норбупренорфін Cmin ↑ 71 % норбупренорфін Cmax ↑ 36 % налоксон AUC ↔ налоксон Cmin НВ налоксон Cmax ↔	Клінічне значення збільшення фармакокінетичних параметрів норбупренорфіну не було встановлене. При одночасному застосуванні з посиленим Данавіром корекцію дози можна не проводити, однак рекомендовано вести клінічне спостереження щодо появи опіоїдної інтоксикації.
ЕСТРОГЕНОВМІСНІ КОНТРАЦЕПТИВИ
Етинілестрадіол Норетиндрон 35 мкг/1 мг 1 раз на добу	етинілестрадіол AUC ↓ 44 % етинілестрадіол Cmin ↓ 62 % етинілестрадіол Cmax ↓ 32 % норетиндрон AUC ↓ 14 % норетиндрон Cmin ↓ 30 % норетиндрон Cmax ↔	Альтернативні або додаткові контрацептивні заходи рекомендовані при естрогенній контрацепції та одночасному застосуванні з посиленим Данавіром. Пацієнти, які отримують естрогени як гормональну замісну терапію, мають бути під клінічним спостереженням щодо ознак естрогенної недостатності.
ІНГІБІТОРИ ФОСФОДІЕСТЕРАЗИ 5-ГО ТИПУ
Для лікування еректильної дисфункції Аванафіл Силденафіл Тадалафіл Варденафіл	У дослідженнях взаємодії # зіставні концентрації силденафілу спостерігалися як при призначенні 100 мг силденафілу окремо, так і при одночасному застосуванні силденафілу в дозі 25 мг з комбінацією дарунавір/ ритонавір.	Застосування посиленого Данавіру та аванафілу протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). Одночасне застосування інгібіторів фосфодіестерази 5-го типу з посиленим Данавіром  слід проводити з обережністю. Якщо показане одночасне застосування посиленого Данавіру з силденафілом, варденафілом або тадалафілом, рекомендована разова доза силденафілу не перевищує 25 мг на 48 годин, варденафілу - 2,5 мг на 72 години, тадалафілу - 10 мг на 72 години.
Для лікування легеневої артеріальної гіпертензії Силденафіл Тадалафіл	Не досліджували. Одночасне застосування силденафілу або тадалафілу для лікування легеневої артеріальної гіпертензії з посиленим Данавіром може збільшувати рівні силденафілу або тадалафілу у плазмі крові (пригнічення CYP3A).	Безпечна та ефективна доза силденафілу для лікування легеневої артеріальної гіпертензії з одночасним застосуванням посиленого Данавіру не встановлена. Існує підвищений ризик виникнення силденафіл-залежних побічних реакцій (у т.ч. розладів зору, гіпотензії, тривалої ерекції та синкопе). Тому одночасне застосування силденафілу для лікування легеневої артеріальної гіпертензії з посиленим Данавіром протипоказане. Одночасне застосування тадалафілу для лікування легеневої артеріальної гіпертензії з посиленим Данавіром не рекомендується.
ІНГІБІТОРИ ПРОТОННОЇ ПОМПИ
Омепразол 20 мг 1 раз на добу	# дарунавір AUC ↔ # дарунавір Cmin ↔ # дарунавір Cmax ↔	Посилений Данавір можна одночасно застосовувати з інгібіторами протонної помпи без коригування доз.
СЕДАТИВНІ/СНОДІЙНІ ПРЕПАРАТИ
Буспірон Клоразепат Діазепам Естазолам Флуразепам Мідазолам (парентеральний) Золдипем                   Мідазолам (пероральний) Тріазолам	Не досліджували. Заспокійливі/снодійні препарати значною мірою метаболізуються CYP3А. Одночасне застосування з посиленим Данавіром може значно підвищити концентрацію цих препаратів. Одночасне застосування парентерального мідазоламу з посиленим Данавіром може спровокувати значне підвищення концентрації цього бензодіазепіну. Дані щодо одночасного застосування парентерального мідазоламу з іншими інгібіторами протеази свідчать про можливе підвищення концентрації мідазоламу у плазмі у 3-4 рази.	При одночасному застосуванні посиленого Дарунавіру з цими препаратами рекомендується клінічний моніторинг, слід розглянути доцільність застосування нижчих доз седативних/снодійних препаратів. Якщо посилений Дарунавір застосовувати разом із парентеральним мідазоламом, це має відбуватися у відділенні інтенсивної терапії для забезпечення ретельного клінічного спостереження та надання відповідної медичної допомоги у разі пригнічення дихання та/або подовження седації. Слід оцінити можливість корекції дози мідазоламу, особливо якщо вводиться більша, ніж одноразова доза. Застосування посиленого Дарунавіру з триазоламом або пероральним мідазоламом протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

• Дарунавір, посилений кобіцистатом, більш чутливий до індукції ферментів CYP3A: одночасне застосування дарунавіру/кобіцистату та індукторів CYP3A протипоказане (див. розділ «Протипоказання»), а одночасне застосування зі слабкими/помірними індукторами CYP3A не рекомендоване (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Одночасне застосування дарунавіру/ритонавіру та дарунавіру/ кобіцистату з лопінавіром/ритонавіром, рифампіцином та рослинними препаратами, що містять екстракт звіробою звичайного, протипоказане (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

• На відміну від ритонавіру, кобіцистат не має властивостей індуктора ферментів та білків-транспортерів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У разі зміни фармакокінетичного посилювача з ритонавіру на кобіцистат слід бути обережними протягом перших двох тижнів лікування дарунавіром/ кобіцистатом, особливо якщо при застосуванні ритонавіру коригувалися дози будь-якого лікарського засобу, що застосовували одночасно. У такому випадку може бути необхідне зниження дози цього лікарського засобу.

• Пацієнтам, у яких відсутні мутації ВІЛ-1, що спричиняють резистентність до дарунавіру (DRV-RAMs)¹, при кількості РНК ВІЛ-1 у плазмі крові <100 000 копій/мл та з кількістю CD4+ ≥ 100 клітин/10⁶/л (див. розділ «Показання»), можна застосовувати режим дозування 800 мг 1 раз на добу у комбінації зі 150 мг кобіцистату або 100 мг ритонавіру 1 раз на добу під час вживання їжі.

• Усім іншим пацієнтам або у разі відсутності можливості проведення генотипного тестування рекомендований режим дозування становить 600 мг 2 рази на добу у комбінації зі 100 мг ритонавіру 2 рази на добу під час прийому їжі.

• Пацієнтам, у яких відсутні мутації ВІЛ-1, що спричиняють резистентність до дарунавіру (DRV-RAMs)¹, при кількості РНК ВІЛ-1 у плазмі крові < 100 000 копій/мл та з кількістю CD4+ ≥ 100 клітин/10⁶/л (див. розділ «Показання»), можна застосовувати режим дозування 800 мг 1 раз на добу у комбінації зі 100 мг ритонавіру 1 раз на добу під час вживання їжі.

• Усім іншим пацієнтам або у разі відсутності можливості проведення генотипного тестування рекомендований режим дозування див. в інструкціях для медичного застосування таблеток Данавір 600 мг.

Система органів/ частота	Побічні реакції
Інфекції та інвазії
нечасто	герпес
З боку крові та лімфатичної системи
нечасто	тромбоцитопенія, нейтропенія, анемія, лейкопенія
рідко	підвищення кількості еозинофілів
З боку імунної системи
нечасто	синдром імунного відновлення, гіперчутливість (до лікарського засобу)
З боку ендокринної системи
нечасто	гіпотиреоїдизм, підвищення рівня тиреотропіну в крові
З боку метаболізму
часто	цукровий діабет, гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія, гіперліпідемія
нечасто	подагра, анорексія, зниження апетиту, зниження маси тіла, збільшення маси тіла, гіперглікемія, резистентність до інсуліну, зниження рівня ліпопротеїнів високої щільності, збільшення апетиту, полідипсія, підвищення рівня лактатдегідрогенази в крові
Психічні розлади
часто	безсоння
нечасто	депресія, дезорієнтація, тривожність, розлади сну, аномальні сни, нічні кошмари, зниження лібідо
рідко	сплутаність свідомості, емоційна нестабільність, неспокійний стан
З боку нервової системи
часто	головний біль, периферична нейропатія, запаморочення
нечасто	летаргія, парестезія, гіпестезія, дисгевзія, порушення уваги, погіршення пам’яті, сонливість
рідко	синкопе, конвульсії, агевзія, порушення ритму фаз сну
З боку органів зору
нечасто	гіперемія кон’юнктиви, сухість очей
рідко	розлади зору
З боку органів слуху
нечасто	вертиго
З боку серця
нечасто	інфаркт міокарда, стенокардія, подовження інтервалу QT, тахікардія
рідко	гострий інфаркт міокарда, синусова брадикардія, відчуття серцебиття
З боку судин
нечасто	артеріальна гіпертензія, припливи
З боку дихальної системи
нечасто	диспное, кашель, носова кровотеча, подразнення глотки
рідко	ринорея
З боку травного тракту
дуже часто	діарея
часто	блювання, нудота, біль у животі, підвищення рівня амілази крові, диспепсія, здуття живота, метеоризм
нечасто	панкреатит, гастрит, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, афтозний стоматит, позиви до блювання, сухість у ротовій порожнині, абдомінальний дискомфорт, запор, підвищення рівня ліпаз, відрижка, оральна дизестезія
рідко	стоматит, блювання кров’ю, хейліт, сухість губ, обкладений язик
Гепатобіліарні розлади
часто	підвищення рівня аланінамінотрансферази
нечасто	гепатит, цитолітичний гепатит, печінковий стеатоз, гепатомегалія, підвищення рівня трансаміназ, підвищення рівня аспартатамінотрансферази, підвищення рівня білірубіну крові, підвищення рівня лужної фосфатази, підвищення рівня гамма-глутамілтрансферази
З боку шкіри та підшкірних тканин
часто	висипання (включаючи макульозні, макулопапульозні, папульозні, еритематозні та сверблячі висипання), свербіж
нечасто	ангіоедема, генералізовані висипання, алергічний дерматит, кропив’янка, екзема, еритема, гіпергідроз, нічна пітливість, алопеція, акне, сухість шкіри, пігментація нігтів
рідко	висипання з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром),  синдром Стівенса–Джонсона, мультиформна еритема, дерматит, себорейний дерматит, ураження шкіри, ксеродерма
невідомо	токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз
З боку м’язової та сполучної тканини
нечасто	міалгія, остеонекроз, спазми м’язів, м’язова слабкість, артралгія, біль у кінцівках, остеопороз, підвищення рівня креатинфосфокінази крові
рідко	м’язово-скелетна скутість, артрит, скутість суглобів
З боку сечовидільної системи
нечасто	гостра ниркова недостатність, ниркова недостатність, нефролітіаз, підвищення рівня креатиніну крові, протеїнурія, білірубінурія, дизурія, ніктурія, полакіурія
рідко	зниження ниркового кліренсу креатиніну
З боку репродуктивної системи
нечасто	еректильна дисфункція, гінекомастія
Загальні розлади
часто	астенія, стомлюваність
нечасто	пірексія, біль у грудях, периферичний набряк, нездужання, відчуття жару, роздратованість, біль
рідко	озноб, аномальні відчуття, ксероз

Система органів/ частота	Побічні реакції
З боку імунної системи
часто	гіперчутливість (до лікарського засобу)
нечасто	запальний синдром імунного відновлення
З боку метаболізму
часто	ліподистрофія (включаючи ліпогіпертрофію, ліподистрофію, ліпоатрофію)*, анорексія, цукровий діабет, гіперхолестеролемія, гіпертригліцеридемія, гіперліпідемія
Психічні розлади
часто	аномальні сни
З боку нервової системи
дуже часто	головний біль
З боку травного тракту
дуже часто	діарея, нудота
часто	блювання, біль у животі, здуття живота, диспепсія, метеоризм, підвищення панкреатичних ферментів
нечасто	гострий панкреатит
Гепатобіліарні розлади
часто	підвищення рівня печінкових ферментів
нечасто	гепатит*, цитолітичний гепатит*
З боку шкіри та підшкірних тканин
дуже часто	висипання (включаючи макульозні, макулопапульозні, папульозні, еритематозні, сверблячі висипання, генералізовані висипання та алергічний дерматит)
часто	ангіоедема, свербіж, кропив’янка
рідко	DRESS-синдром*, синдром Стівенса-Джонсона*
невідомо	токсичний епідермальний некроліз*, гострий генералізований екзантематозний пустульоз*
З боку м’язової та сполучної тканини
часто	міалгія
нечасто	остеонекроз*
З боку репродуктивної системи
нечасто	гінекомастія*
Загальні розлади
часто	стомлюваність
нечасто	астенія
Лабораторні показники
часто	підвищення рівня креатиніну крові

• 80 ВІЛ-1-інфікованих пацієнтів із досвідом антиретровірусної терапії віком від 6 до 17 років і масою тіла щонайменше 20 кг, які отримували таблетки дарунавіру з низькою дозою ритонавіру двічі на добу в комбінації з іншими антиретровірусними засобами.

• 21 ВІЛ-1-інфікований пацієнт із досвідом антиретровірусної терапії віком від 3 до < 6 років і масою тіла від 10 кг до < 20 кг (16 учасників з масою тіла від 15 кг до < 20 кг), які приймали оральну суспензію дарунавіру з низькою дозою ритонавіру двічі на добу в комбінації з іншими антиретровірусними засобами (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

• 12 ВІЛ-1-інфікованих пацієнтів віком від 12 до 17 років і масою тіла щонайменше 40 кг, яким раніше не застосовували антиретровірусне лікування та які приймали таблетки дарунавіру з низькою дозою ритонавіру 1 раз на добу у комбінації з іншими антиретровірусними засобами.