Личный кабинет
АНТИФРОНТ капс. №30
ots
Код товара: 64586
Производитель: Beres (Венгрия)
202,00 грн
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
-
Настоятельно просим до поездки в аптеку уточнять наличие, цену и срок годности в интересующей Вас аптеке.
-
Внешний вид товара в аптеке может отличаться от товара на сайте.
-
Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
-
Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
-
Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Антифронт
– фітотерапевтичний засіб для запобігання і лікування метеотропних реакцій та вегетативних порушень.
Екстракт кореневища імбиру за допомогою своєї антагоністичної дії відносно дофаміну (D2-рецептори) і серотоніну (5-НТ3-рецептори) знижує нудоту і позиви до блювання.
Екстракт кореневища імбиру за допомогою своєї антагоністичної дії відносно дофаміну (D2-рецептори) і серотоніну (5-НТ3-рецептори) знижує нудоту і позиви до блювання.
Тритерпенові сполуки, що містяться в екстракті кореня солодки, мають заспокійливі та спазмолітичні властивості. Екстракт листя меліси має седативні і спазмолітичні властивості, запобігає та полегшує головний біль (мігрень). Екстракт листя зеленого чаю містить 5–N-етилглутамінову кислоту, що зменшує спазми і доповнює ефекти кофеїну і теофіліну, чинить стимулюючу дію, сприяє поліпшенню концентрації уваги, чинить м’яку спазмолітичну дію.
Екстракт кореневища куркуми, що містить активний алкалоїд куркумін, інгібує агрегацію тромбоцитів, діє як спазмолітик, має седативні властивості, знімає нудоту, покращує травлення, зменшує біль у суглобах.
Екстракт кореневища куркуми, що містить активний алкалоїд куркумін, інгібує агрегацію тромбоцитів, діє як спазмолітик, має седативні властивості, знімає нудоту, покращує травлення, зменшує біль у суглобах.
В яких випадках приймати лікарський засіб?
Попередження і симптоматичне лікування станів, пов’язаних зі змінами погоди.
Проходженням атмосфеpних фронтів, а також хворобою руху (кінетозом), які проявляються сонливістю, запамороченням, змінами артеріального тиску, нудотою, головним болем, зниженням концентрації уваги, загальною слабкістю, болем у суглобах.
Лікарська форма:
Краплі оральні, розчин
Краплі оральні, розчин
Склад:
- Екстракт кореня імбиря сухий 4 г/100 мл
- Екстракт кореня солодки 2 г/100 мл
- Екстракт листя меліси 2 г/100 мл
- Екстракт листя зеленого чаю 1,5 г/100 мл
- Екстракт кореня куркуми 0,5 г/100 мл
Допоміжні речовини: спирт етиловий (етанол 60%).
БЕРЕШ® АНТИФРОНТ Показання
БЕРЕШ® АНТИФРОНТ Показання
Попередження і симптоматичне лікування станів, пов’язаних зі змінами погоди, проходженням атмосфеpних фронтів, а також хворобою руху (кінетозом), які проявляються сонливістю, запамороченням, змінами артеріального тиску, нудотою, головним болем, зниженням концентрації уваги, загальною слабкістю, болем у суглобах.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до компонентів препарату.
Захворювання, що супроводжуються порушеннями жовчовиділення (жовчнокам’яна хвороба та непрохідність жовчних протоків).
Органічні ураження серця (міокардит, перикардит, інфаркт міокарда), тяжка артеріальна гіпертензія, виражена артеріальна гіпотензія.
Порушення функції печінки та нирок; гіпокаліємія.
Тяжкий ступінь ожиріння.
Лікування алкоголізму.
Захворювання, що супроводжуються порушеннями жовчовиділення (жовчнокам’яна хвороба та непрохідність жовчних протоків).
Органічні ураження серця (міокардит, перикардит, інфаркт міокарда), тяжка артеріальна гіпертензія, виражена артеріальна гіпотензія.
Порушення функції печінки та нирок; гіпокаліємія.
Тяжкий ступінь ожиріння.
Лікування алкоголізму.
Дозування:
Препарат рекомендується приймати у разі захитування у дорозі (безпосередньо перед поїздкою), при перших симптомах погіршення самопочуття перед зміною погодних умов і при проходженні метеорологічного фронту, але не пізніше появи перших симптомів.
Дорослим і дітям віком від 12 років препарат слід призначати по 10-15 крапель, попередньо розчинивши у склянці води або на шматочку цукру не більше 6 разів на добу, бажано під час їжі.
У разі необхідності краплі можна приймати кожні 30 хвилин, але не більше 6 разів на добу.
Слід проконсультуватися з лікарем, якщо симптоми не зменшуються чи погіршуються. Курс лікування визначає лікар індивідуально, залежно від характеру та перебігу захворювання.
Препарат рекомендується приймати у разі захитування у дорозі (безпосередньо перед поїздкою), при перших симптомах погіршення самопочуття перед зміною погодних умов і при проходженні метеорологічного фронту, але не пізніше появи перших симптомів.
Дорослим і дітям віком від 12 років препарат слід призначати по 10-15 крапель, попередньо розчинивши у склянці води або на шматочку цукру не більше 6 разів на добу, бажано під час їжі.
У разі необхідності краплі можна приймати кожні 30 хвилин, але не більше 6 разів на добу.
Слід проконсультуватися з лікарем, якщо симптоми не зменшуються чи погіршуються. Курс лікування визначає лікар індивідуально, залежно від характеру та перебігу захворювання.
Інша інформація:
Оскільки краплі Антифронт є ліками, потрібно притримуватися рекомендованого дозування при їх прийомі.
Перед прийомом флакон добре збовтати. Іноді спостерігається слабке помутніння розчину, опалесценція. Це не впливає на якість препарату.
Препарат не застосовувати більше 4-6 тижнів без медичного нагляду.
Необхідно враховувати, що препарат містить спирт етиловий.
Прийом препарату протипоказаний під час керування транспортними засобами.
Препарат протипоказаний дітям віком до 12 років
Препарат протипоказаний у період вагітності та годування груддю.
Реєстраційне свідоцтво:
№ UA/9949/01/01
ПЕРЕД ВИКОРИСТАННЯМ БЕРЕШ «АНТИФРОНТ» ПРОКОНСУЛЬТУЙТЕСЬ З ЛІКАРЕМ ТА ОЗНАЙОМТЕСЬ З ІНСТРУКЦІЄЮ!
Статті та клінічні дослідження
М.Ю. Мілейковський,
Багатопрофільна міська клінічна лікарня № 4
м Дніпропетровськ
Вплив метеорологічних факторів на ризик розвитку судинних захворювань (подій): можливості профілактики
Сучасні темпи урбанізації стимулюють вирішення питань про взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем. У зв'язку із зростанням міського населення, вивчення стану здоров'я людей є досить складною проблемою, яка полягає в дослідженні соціальних і біологічних аспектів (Л.Є. Обухова, 1977).
Великі міста з комплексами промислових і житлових споруд змінюють природні умови і активно впливають на клімат. Визначальну роль у формуванні погоди та клімату міста відіграють специфічні властивості так званого прикордонного шару міського повітря, для якого характерна наявність значних концентрацій газових домішок, аерозолів і пилу, що істотно впливають на радіаційний режим і його теплофізичні характеристики, а також вологість повітря. Клімат міст, особливо великих, значно відрізняється від клімату приміських районів. Температура повітря в місті вище, ніж за містом, вологість нижче, вітер слабкіше, тумани, дощі та грози значно частіше, сезонні і добові контрасти температури менше, початок і кінець усіх сезонів року пересунені.
Вивчаючи сезонні коливання артеріального тиску (АТ) у 2 тис. осіб молодого віку у різних кліматичних зонах, було виявлено патологічне зниження максимального артеріального тиску у весняно-літній період, ніж в осінньо-зимовий. У здорових людей в умовах ультра-континентального клімату відзначалося збільшення як систолічного, так і діастолічного АТ навесні і восени, що нав’язує існування ендогенного сезонного ритму АТ (з підйомом в осінньо-зимовий період), на який можуть впливати метеорологічні і кліматичні зміни. Взаємодія екзо/ендогенних факторів у формуванні сезонних ритмів розглядається у роботах В.Р. Дольник (2004), E. Gwinner (1974), M. Sakamoto-Momiyma (2000).
Перед прийомом флакон добре збовтати. Іноді спостерігається слабке помутніння розчину, опалесценція. Це не впливає на якість препарату.
Препарат не застосовувати більше 4-6 тижнів без медичного нагляду.
Необхідно враховувати, що препарат містить спирт етиловий.
Прийом препарату протипоказаний під час керування транспортними засобами.
Препарат протипоказаний дітям віком до 12 років
Препарат протипоказаний у період вагітності та годування груддю.
Реєстраційне свідоцтво:
№ UA/9949/01/01
ПЕРЕД ВИКОРИСТАННЯМ БЕРЕШ «АНТИФРОНТ» ПРОКОНСУЛЬТУЙТЕСЬ З ЛІКАРЕМ ТА ОЗНАЙОМТЕСЬ З ІНСТРУКЦІЄЮ!
Статті та клінічні дослідження
М.Ю. Мілейковський,
Багатопрофільна міська клінічна лікарня № 4
м Дніпропетровськ
Вплив метеорологічних факторів на ризик розвитку судинних захворювань (подій): можливості профілактики
Сучасні темпи урбанізації стимулюють вирішення питань про взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем. У зв'язку із зростанням міського населення, вивчення стану здоров'я людей є досить складною проблемою, яка полягає в дослідженні соціальних і біологічних аспектів (Л.Є. Обухова, 1977).
Великі міста з комплексами промислових і житлових споруд змінюють природні умови і активно впливають на клімат. Визначальну роль у формуванні погоди та клімату міста відіграють специфічні властивості так званого прикордонного шару міського повітря, для якого характерна наявність значних концентрацій газових домішок, аерозолів і пилу, що істотно впливають на радіаційний режим і його теплофізичні характеристики, а також вологість повітря. Клімат міст, особливо великих, значно відрізняється від клімату приміських районів. Температура повітря в місті вище, ніж за містом, вологість нижче, вітер слабкіше, тумани, дощі та грози значно частіше, сезонні і добові контрасти температури менше, початок і кінець усіх сезонів року пересунені.
Вивчаючи сезонні коливання артеріального тиску (АТ) у 2 тис. осіб молодого віку у різних кліматичних зонах, було виявлено патологічне зниження максимального артеріального тиску у весняно-літній період, ніж в осінньо-зимовий. У здорових людей в умовах ультра-континентального клімату відзначалося збільшення як систолічного, так і діастолічного АТ навесні і восени, що нав’язує існування ендогенного сезонного ритму АТ (з підйомом в осінньо-зимовий період), на який можуть впливати метеорологічні і кліматичні зміни. Взаємодія екзо/ендогенних факторів у формуванні сезонних ритмів розглядається у роботах В.Р. Дольник (2004), E. Gwinner (1974), M. Sakamoto-Momiyma (2000).
Оскільки таке порушення, як гіпертонічний криз (ГК) є найбільш яскравим проявом загострення гіпертонічної хвороби, що лежить в основі патогенезу інсульту (Н. В. Верещагін, соавтор 2005), особливий інтерес було вивчення сезонного ритмів інсульту в порівнянні сезонних ритмів ГК.
Судинні захворювання головного мозку є найбільш актуальною
проблемою сучасної медицини, їх зв'язок з метеорологічними факторами сприяли вивченню медикаментів і препаратів, що попереджають розвиток судинної патології головного мозку при проходженні атмосферного фронту.
Матеріали та методи дослідження
Дослідження здійснювали у два етапи. Під час першого виконували ретроспективний аналіз даних виїздів неврологічних бригад швидкої медичної допомоги м. Дніпропетровська (Україна) у 2003-2005 роках, виявляли зв'язок серцево-судинних подій з сезонними кліматичними змінами. У цей період неврологічні бригади надали допомогу у 18 591 випадках, з яких 6 527 (35,15%) були з приводу інсультів та ГК. Вік хворих варіює у межах від 16 до 89 років. З метою з'ясування впливу різних метео/геофізичних факторів було проведено поглиблене вивчення частоти викликів швидкої допомоги у великому промисловому центрі з приводу інсультів в залежності від впливу 143 загальних факторів погоди.
Судинні захворювання головного мозку є найбільш актуальною
проблемою сучасної медицини, їх зв'язок з метеорологічними факторами сприяли вивченню медикаментів і препаратів, що попереджають розвиток судинної патології головного мозку при проходженні атмосферного фронту.
Матеріали та методи дослідження
Дослідження здійснювали у два етапи. Під час першого виконували ретроспективний аналіз даних виїздів неврологічних бригад швидкої медичної допомоги м. Дніпропетровська (Україна) у 2003-2005 роках, виявляли зв'язок серцево-судинних подій з сезонними кліматичними змінами. У цей період неврологічні бригади надали допомогу у 18 591 випадках, з яких 6 527 (35,15%) були з приводу інсультів та ГК. Вік хворих варіює у межах від 16 до 89 років. З метою з'ясування впливу різних метео/геофізичних факторів було проведено поглиблене вивчення частоти викликів швидкої допомоги у великому промисловому центрі з приводу інсультів в залежності від впливу 143 загальних факторів погоди.
Оскільки на організм людини впливає не тільки погода, а й сам процес погодостворення (Н.М. Воронін, 1972), були проаналізовані дані річних спостережень за період з 1 січня по 31 грудня 2005 року: кількість первинних викликів швидкої допомоги; максимальна і мінімальна температура повітря (° С); коливання температури повітря (° С); середня відносна і мінімальна відносна вологість повітря (%); максимальний дефіцит вологості (%); тривалість сонячного сяйва (год /доба.); тривалість хмарності, загальна і нижня (бали); максимальна швидкість вітру (м /с); опади (мм /доба.); зміна вертикальної складової магнітного поля (Тл); атмосферний тиск (гПа); перепад атмосферного тиску протягом доби (гПа).
Залежність показників, прояв яких варіює внаслідок взаємодії багатьох факторів, може бути визначена за допомогою кореляційного аналізу. Для надійності судження процесу, в якому взаємодіють 15 параметрів, досить надати математичний аналіз 320-350 випадків, в яких заподіяні ці параметри (ASC Ehrenberg, 2005).
На другому етапі дослідження вивчали профілактичну дію на метеорологічні реакції рослинного препарату Антифронт (АТ "Береш Фарма", Угорщина), що містить комбінацію фітотерапевтичних складових: сухі екстракти коренів імбиру, солодки, куркуми, екстракти листя меліси та чаю мате. Було обстеження 180 осіб: 96 хворих, які страждають на гіпертонічну енцефалопатію, 84 здорових осіб у віці 40-52 років (контрольна група), які приймали препарат Антифронт протягом 6 тижнів. Усі учасники були розділені на вісім груп:
На другому етапі дослідження вивчали профілактичну дію на метеорологічні реакції рослинного препарату Антифронт (АТ "Береш Фарма", Угорщина), що містить комбінацію фітотерапевтичних складових: сухі екстракти коренів імбиру, солодки, куркуми, екстракти листя меліси та чаю мате. Було обстеження 180 осіб: 96 хворих, які страждають на гіпертонічну енцефалопатію, 84 здорових осіб у віці 40-52 років (контрольна група), які приймали препарат Антифронт протягом 6 тижнів. Усі учасники були розділені на вісім груп:
І - 29 чоловіків, які страждають на гіпертонічну енцефалопатію й приймали Антифронт;
ІІ - 15 практично здорових чоловіків контрольної групи, які приймали Антифронт;
ІІІ - 22 чоловіка, які страждають на гіпертонічну енцефалопатію, які не приймали Антифронт;
ІV - 19 практично здорових чоловіків контрольної групи, які не приймали Антифронт;
V - 26 жінок, які страждають на гіпертонічну енцефалопатію, які приймали Антифронт;
VІ - 26 практично здорових жінок контрольної групи, які приймали Антифронт;
VІІ - 22 жінки, які страждають на гіпертонічну енцефалопатію, які не приймали Антифронт;
VІІІ - 21 практично здорові жінки контрольної групи, які не приймали Антифронт.
ІІ - 15 практично здорових чоловіків контрольної групи, які приймали Антифронт;
ІІІ - 22 чоловіка, які страждають на гіпертонічну енцефалопатію, які не приймали Антифронт;
ІV - 19 практично здорових чоловіків контрольної групи, які не приймали Антифронт;
V - 26 жінок, які страждають на гіпертонічну енцефалопатію, які приймали Антифронт;
VІ - 26 практично здорових жінок контрольної групи, які приймали Антифронт;
VІІ - 22 жінки, які страждають на гіпертонічну енцефалопатію, які не приймали Антифронт;
VІІІ - 21 практично здорові жінки контрольної групи, які не приймали Антифронт.
Усім пацієнтам проводили ретельне інструментальне та лабораторне обстеження: ультразвукове обстеження (УЗД) судин мозку, магнітно-резонансну (МТ) або комп'ютерну томографію (КТ) головного мозку, нейропсихологічне обстеження на рахунок тривожності і уваги, реоенцефалографічне (ЕГ), електрокардіографічне (ЕКГ), електроенцефалографічне (ЕЕГ), офтальмологічне обстеження, а також контроль артеріального тиску.
При опрацюванні даних використовували статистичні методи і програмне забезпечення.
Результати та їх обговорення
Кількість викликів з приводу інсультів становило 3320 або (17,86%), з яких 1925 - жінки, у випадках ГК - 3207 або 17,29%.
Аналізуючи вікову категорію хворих на інсульт, ми відзначили значну кількість інсультів (КІ) у пацієнтів віком понад 40 років. Так, за три роки спостережень (2003-2005р.) у осіб до 40 років зареєстровано 109 інсультів, у старших вікових групах КІ поступово збільшувалася і досягала максимуму (1129) у пацієнтів віком 60-69 років, після чого кількість зменшилася до 896 у осіб віком 70-79 років і 132 - віком 80-89 років. Ця динаміка зберігалася незалежно від статі у всіх вікових групах до 65 років. Після 60-річного віку КІ у жінок значно збільшується в порівнянні з чоловіками. Найбільша кількість викликів швидкої допомоги з приводу інсультів припала на грудень (326 випадків) та у весняні місяці (березень – 317, квітень – 342, травень - 325 викликів). Ця закономірність - не залежала від статі і віку. Варто зазначити, що у чоловіків спостерігалася більш чітка тенденція збільшення КІ навесні (березень – 139, квітень – 156, травень – 152 випадків) і в грудні (137 випадків). У жінок після весняного піку КІ (березень – 178, квітень – 186, травень - 173 випадків) відмічався спад (червень – 136, липень - 134 випадків), потім КІ поступово збільшувалася (серпень – 159, вересень – 159, жовтень – 166, листопад - 166 випадків), досягаючи максимуму у грудні (189 випадків). У всіх вікових групах незалежно від статі, зберігалася тенденція до збільшення КІ у весняні місяці та у грудні.
Кількість викликів з приводу ГК склала 3207, з яких 2481 - жінки. У молодому віці ГК відзначалися частіше, ніж інсульти. Так, було зареєстровано 53 виклика з приводу ГК у віці до 19 років, віком 20-29 років кількість ГК збільшилася до 193, у кожній наступній віковій групі кількість викликів перевищувала попередні показники більш ніж у 1,5 рази, досягаючи 816 викликів у віковій групі 50-59 років. У віці 60-69 років, кількість викликів з приводу кризів зменшувалася (до 781), потім стрімко зменшувалася: у віці 70-79 років - до 451 80-89 років - до 92 викликів. Це докорінно визначалося динамікою ГК у жінок; у чоловіків гіпертонічні кризи діагностували рідше, де кількість їх зростала поступово, досягаючи максимуму віком 50-59 років, після чого зменшувалася. Сезонна динаміка розвитку ГК дещо відрізнялася від сезонної динаміки розвитку інсультів. Кількість викликів з приводу ГК значно переважала у серпні (284) і з листопада по лютий (листопад – 309, грудень – 353, січень – 332, лютий – 310), причому динаміка розвитку кризів протягом року у чоловіків і жінок була приблизно однаковою. У всіх вікових групах незалежно від статі зберігалася тенденція збільшення кількості викликів з приводу ГК (у серпні і з листопада по лютий).
Також був проведений аналіз судинних подій в залежності від добового ритму. Кількість викликів з приводу інсультів зростала у ранкові години (з 8 до 10). Протягом дня відзначалася незначна кількість викликів з приводу інсульту на більш низькому рівні, що перевищує середньодобові значення. Зазвичай, ввечері, близько 19.00, КІ зменшувалася, потім відзначалася тенденція його збільшення (з 20.00 до 22.00). З 23.00 до 7 ранку в усі місяці року КІ була мінімальною. Аналогічна тенденція виявилася під час аналізу кількості викликів швидкої допомоги з приводу ГК протягом доби. Це передбачає вплив одних і тих самих факторів у зриві компенсації при гіпертонічних кризах та інсульті.
Таким чином, під час аналізу 18 591 викликів неврологічних бригад швидкої допомоги встановлено, що третина всіх викликів була з приводу інсультів та ГК. Їх порівняльне вивчення показало зростання кількості кризів молодого і зрілого віку і максимум – віком 50-69 років. Динаміка інсультів відставала від динаміки кризів в середньому на 10 років, максимальна кількість інсультів припадає на вік 60-79 років. Протягом року найбільша кількість викликів з приводу інсультів відбувалося у весняні місяці і в грудні, коли спостерігалася найбільша динаміка фронтальних атмосферних процесів. Кількість викликів з приводу ГК було найбільш значним у зимові місяці (листопад, грудень, січень і лютий) і у серпні.
Незважаючи на різну сезонну динаміку розвитку кризів та інсультів, добова динаміка виникнення цих процесів була однаковою незалежно від місяця та сезону року: мінімум припадав на нічні години, максимум – з 8 до 10 та з 20.00 до 22.00, вдень кількість викликів до таких хворих перевищував середньодобові показники.
Співставлення даних кількості викликів швидкої допомоги з приводу інсультів і ГК показує, що для місцевості, де проводилося дослідження, зима (листопад - лютий) є найбільш несприятливий період по відношенню виникнення і розвитку загострень гіпертонічної хвороби. Навесні (березень-травень) і в грудні припадала найбільша кількість інсультів.
Також був проаналізований вплив метеорологічних факторів на частоту розвитку інсультів. Отримані дані показують, що вплив природних факторів на розвиток цереброваскулярних захворювань підпорядковується статистично вірогідним закономірностям. Найбільший вплив на кількість викликів швидкої допомоги з приводу інсультів надають мінімальна відносна вологість (r = 0,321), тривалість сонячного сяйва (r = 0,311), величина максимального дефіциту вологості протягом доби (r = 0,303). Проте, ні в одному з випадків, коефіцієнт кореляції не перевищував 0,321, що вказує на помірний зв'язок між відносними величинами. Такий результат навряд чи може бути випадковим. Фактори погоди діють одночасно, до того ж перебувають у певній залежності один від одного. Іншими словами, погода діє на людину відразу усіма своїми елементами.
При опрацюванні даних використовували статистичні методи і програмне забезпечення.
Результати та їх обговорення
Кількість викликів з приводу інсультів становило 3320 або (17,86%), з яких 1925 - жінки, у випадках ГК - 3207 або 17,29%.
Аналізуючи вікову категорію хворих на інсульт, ми відзначили значну кількість інсультів (КІ) у пацієнтів віком понад 40 років. Так, за три роки спостережень (2003-2005р.) у осіб до 40 років зареєстровано 109 інсультів, у старших вікових групах КІ поступово збільшувалася і досягала максимуму (1129) у пацієнтів віком 60-69 років, після чого кількість зменшилася до 896 у осіб віком 70-79 років і 132 - віком 80-89 років. Ця динаміка зберігалася незалежно від статі у всіх вікових групах до 65 років. Після 60-річного віку КІ у жінок значно збільшується в порівнянні з чоловіками. Найбільша кількість викликів швидкої допомоги з приводу інсультів припала на грудень (326 випадків) та у весняні місяці (березень – 317, квітень – 342, травень - 325 викликів). Ця закономірність - не залежала від статі і віку. Варто зазначити, що у чоловіків спостерігалася більш чітка тенденція збільшення КІ навесні (березень – 139, квітень – 156, травень – 152 випадків) і в грудні (137 випадків). У жінок після весняного піку КІ (березень – 178, квітень – 186, травень - 173 випадків) відмічався спад (червень – 136, липень - 134 випадків), потім КІ поступово збільшувалася (серпень – 159, вересень – 159, жовтень – 166, листопад - 166 випадків), досягаючи максимуму у грудні (189 випадків). У всіх вікових групах незалежно від статі, зберігалася тенденція до збільшення КІ у весняні місяці та у грудні.
Кількість викликів з приводу ГК склала 3207, з яких 2481 - жінки. У молодому віці ГК відзначалися частіше, ніж інсульти. Так, було зареєстровано 53 виклика з приводу ГК у віці до 19 років, віком 20-29 років кількість ГК збільшилася до 193, у кожній наступній віковій групі кількість викликів перевищувала попередні показники більш ніж у 1,5 рази, досягаючи 816 викликів у віковій групі 50-59 років. У віці 60-69 років, кількість викликів з приводу кризів зменшувалася (до 781), потім стрімко зменшувалася: у віці 70-79 років - до 451 80-89 років - до 92 викликів. Це докорінно визначалося динамікою ГК у жінок; у чоловіків гіпертонічні кризи діагностували рідше, де кількість їх зростала поступово, досягаючи максимуму віком 50-59 років, після чого зменшувалася. Сезонна динаміка розвитку ГК дещо відрізнялася від сезонної динаміки розвитку інсультів. Кількість викликів з приводу ГК значно переважала у серпні (284) і з листопада по лютий (листопад – 309, грудень – 353, січень – 332, лютий – 310), причому динаміка розвитку кризів протягом року у чоловіків і жінок була приблизно однаковою. У всіх вікових групах незалежно від статі зберігалася тенденція збільшення кількості викликів з приводу ГК (у серпні і з листопада по лютий).
Також був проведений аналіз судинних подій в залежності від добового ритму. Кількість викликів з приводу інсультів зростала у ранкові години (з 8 до 10). Протягом дня відзначалася незначна кількість викликів з приводу інсульту на більш низькому рівні, що перевищує середньодобові значення. Зазвичай, ввечері, близько 19.00, КІ зменшувалася, потім відзначалася тенденція його збільшення (з 20.00 до 22.00). З 23.00 до 7 ранку в усі місяці року КІ була мінімальною. Аналогічна тенденція виявилася під час аналізу кількості викликів швидкої допомоги з приводу ГК протягом доби. Це передбачає вплив одних і тих самих факторів у зриві компенсації при гіпертонічних кризах та інсульті.
Таким чином, під час аналізу 18 591 викликів неврологічних бригад швидкої допомоги встановлено, що третина всіх викликів була з приводу інсультів та ГК. Їх порівняльне вивчення показало зростання кількості кризів молодого і зрілого віку і максимум – віком 50-69 років. Динаміка інсультів відставала від динаміки кризів в середньому на 10 років, максимальна кількість інсультів припадає на вік 60-79 років. Протягом року найбільша кількість викликів з приводу інсультів відбувалося у весняні місяці і в грудні, коли спостерігалася найбільша динаміка фронтальних атмосферних процесів. Кількість викликів з приводу ГК було найбільш значним у зимові місяці (листопад, грудень, січень і лютий) і у серпні.
Незважаючи на різну сезонну динаміку розвитку кризів та інсультів, добова динаміка виникнення цих процесів була однаковою незалежно від місяця та сезону року: мінімум припадав на нічні години, максимум – з 8 до 10 та з 20.00 до 22.00, вдень кількість викликів до таких хворих перевищував середньодобові показники.
Співставлення даних кількості викликів швидкої допомоги з приводу інсультів і ГК показує, що для місцевості, де проводилося дослідження, зима (листопад - лютий) є найбільш несприятливий період по відношенню виникнення і розвитку загострень гіпертонічної хвороби. Навесні (березень-травень) і в грудні припадала найбільша кількість інсультів.
Також був проаналізований вплив метеорологічних факторів на частоту розвитку інсультів. Отримані дані показують, що вплив природних факторів на розвиток цереброваскулярних захворювань підпорядковується статистично вірогідним закономірностям. Найбільший вплив на кількість викликів швидкої допомоги з приводу інсультів надають мінімальна відносна вологість (r = 0,321), тривалість сонячного сяйва (r = 0,311), величина максимального дефіциту вологості протягом доби (r = 0,303). Проте, ні в одному з випадків, коефіцієнт кореляції не перевищував 0,321, що вказує на помірний зв'язок між відносними величинами. Такий результат навряд чи може бути випадковим. Фактори погоди діють одночасно, до того ж перебувають у певній залежності один від одного. Іншими словами, погода діє на людину відразу усіма своїми елементами.
На другому етапі дослідження було вивчено вплив препарату Антифронт на метеопатичні реакції.
При проходженні атмосферного фронту 96% обстежених пацієнтів відзначали погіршення загального стану, після 5-го тижня прийому рослинного препарату Антифронт погіршення самопочуття при проходженні атмосферного фронту спостерігалося у 22% осіб, які отримували краплі Антифронт, і у 84% осіб , які не приймали Антифронт.
При проходженні атмосферного фронту 96% обстежених пацієнтів відзначали погіршення загального стану, після 5-го тижня прийому рослинного препарату Антифронт погіршення самопочуття при проходженні атмосферного фронту спостерігалося у 22% осіб, які отримували краплі Антифронт, і у 84% осіб , які не приймали Антифронт.
УЗД судин, що кровопостачають головний мозок показує, що на фоні прийому препарату Антифронт зменшувалася локальна швидкість мозкового кровотіку по інтракраніальним судинам. У всіх обстежених зменшувалися або припинялися спазми артерій головного мозку. Звичайно, вплив Антифронту певною мірою проявляється у хворих (10,2%), ніж у здорових осіб (5,3%), оскільки вихідний рівень швидкості кровотіку у хворих був набагато більше.
КТ - і МРТ - обстеження мозку кожному пацієнту проводили не більше одного разу. Вони підтверджували діагноз гіпертонічної енцефалопатії. У таких хворих відзначено вогнищеві зміни щільності речовини головного мозку, вогнища розташовувалися в шкаралупі, голівки хвостатого ядра, внутрішній капсулі. Наявність вогнищ розм'якшення у жінок корелювала з метеотропністю. Чим більше була площа гіподенсивної зони/зон, тим більше обстежені пацієнтки були метеозалежні.
Завдяки нейропсихологічному обстеженню з'ясовано, що і в групі здорових осіб, і у осіб, які хворіють на гіпертонічну енцефалопатію, на момент проходження атмосферного фронту спостерігалося підвищення тривожності (на 12,6%), істотно зменшувалася якість операторської діяльності (на 39,6%) та увага (на 29,9%).
КТ - і МРТ - обстеження мозку кожному пацієнту проводили не більше одного разу. Вони підтверджували діагноз гіпертонічної енцефалопатії. У таких хворих відзначено вогнищеві зміни щільності речовини головного мозку, вогнища розташовувалися в шкаралупі, голівки хвостатого ядра, внутрішній капсулі. Наявність вогнищ розм'якшення у жінок корелювала з метеотропністю. Чим більше була площа гіподенсивної зони/зон, тим більше обстежені пацієнтки були метеозалежні.
Завдяки нейропсихологічному обстеженню з'ясовано, що і в групі здорових осіб, і у осіб, які хворіють на гіпертонічну енцефалопатію, на момент проходження атмосферного фронту спостерігалося підвищення тривожності (на 12,6%), істотно зменшувалася якість операторської діяльності (на 39,6%) та увага (на 29,9%).
Прийом Антифронта не вирішував усіх проблем, але контраст між хворими, які приймали і не приймали препарат, при проходженні атмосферного фронту був істотним. Зниження рівня концентрації уваги спостерігався у:
• хворих, які приймали краплі Антифронт (10,2 %)
• здорових осіб, які приймали Антифронт (8,4 %)
• хворих, які не приймали Антифронт (30,1%)
• здорових осіб, які не приймали препарат (26,6%).
Вдалося також встановити, що препарат Антифронт підвищує успішність операторської діяльності: у хворих – на 19,5%, у здорових пацієнтів – на 123%. Вивчення рівня тривожності показало, що шеститижневий курс прийому кошти знижує цей рівень при проходженні атмосферного фронту у здорових пацієнтів на 3,5%, у осіб, страждаючих на гіпертонічну енцефалопатію, – на 10,6%.
РЕГ-обстеження проводили в двох судинних басейнах – каротидному і вертебробазилярному. До прийому комплексного препарату Антифронт в усіх групах відзначалися ті або інші зміни РЕГ. Застосування Антифронту протягом 6 тижнів відзначався трьома типами змін у обстежених:
• покращилося кровонаповнення судин мозку (16%)
• зменшився тонус артерій дрібного і середнього калібру (19%)
• покращився венозний відтік від порожнини черепу (33%).
• хворих, які приймали краплі Антифронт (10,2 %)
• здорових осіб, які приймали Антифронт (8,4 %)
• хворих, які не приймали Антифронт (30,1%)
• здорових осіб, які не приймали препарат (26,6%).
Вдалося також встановити, що препарат Антифронт підвищує успішність операторської діяльності: у хворих – на 19,5%, у здорових пацієнтів – на 123%. Вивчення рівня тривожності показало, що шеститижневий курс прийому кошти знижує цей рівень при проходженні атмосферного фронту у здорових пацієнтів на 3,5%, у осіб, страждаючих на гіпертонічну енцефалопатію, – на 10,6%.
РЕГ-обстеження проводили в двох судинних басейнах – каротидному і вертебробазилярному. До прийому комплексного препарату Антифронт в усіх групах відзначалися ті або інші зміни РЕГ. Застосування Антифронту протягом 6 тижнів відзначався трьома типами змін у обстежених:
• покращилося кровонаповнення судин мозку (16%)
• зменшився тонус артерій дрібного і середнього калібру (19%)
• покращився венозний відтік від порожнини черепу (33%).
Електрокардіографічне обстеження хворих показує, що під час ЕКГ- зміни зустрічалися у метеозалежних осіб у 63% випадків, в іншому випадку – у 36% випадків.
Достовірні зміни характеристик ЕЕГ під впливом лікування препаратом Антифронт відбувалися переважно в лівій півкулі головного мозку.
Такі зміни, на наш погляд, відображають глибинні зміни генераторів ритмів головного мозку, що сприяє точнішому і логічному дослідженню інформації. Зміни амплітудних характеристик повною мірою виявлялися у правій гемисфері головного мозку, що, можливо, відображає поліпшення емоційного опору логічних операцій в мозку під впливом препарату Антифронт.
АТ і картина очного дна не зазнавали істотних змін після 6 тижнів лікування препаратом Антифронт у хворих на гіпертонічну енцефалопатію.
Висновки
Як показують наведені дані, рослинний препарат Антифронт надає комплексний вплив на організм людини:
• покращує загальне самопочуття
• надає вазоактивну дію, тим самим зменшує початково підвищений тонус артеріальних судин, покращує кровопостачання головного мозку і нормалізує венозний відтік
• знижує рівень тривожності у хворих
• підвищує концентрацію уваги
• сприяє більш успішній діяльності людини.
Результати проведеного обстеження та відгуки досліджених дозволяють лікарям рекомендувати краплі Антифронт для профілактики метеотропних реакцій здорових осіб і хворих на гіпертонічну енцефалопатію.
Примітка: Краплі Антифрон (Береш) сьогодні можна придбати і в Україні. Ціни запитуйте у аптеках вашого міста
Використана література
1. Зозуля И.С., Курашов О.В. Антифронт – первый комплексный препарат в Украине для лечения метеочувствительных больных // Международный неврологический журнал. – 2005. – № 3. – С. 145-147.
2. Гурин В.Н., Дмитриев А.С., Голуб Д.М. и др. Вегетативная нервная система в регуляции функций. – Минск: Наука и техника, 1989. – 269 с.
3. Зозуля И.С. Метеопатические реакции и их профилактика //Therapia. – 2006. – № 1. – С. 39-40.
4. Денисова А.Н. Живем без барометра // Medicus Amicus. – 2005. – № 3.
5. Емельянов А.В., Зинакова М.К., Краснощекова О.И. и др. Качество жизни и показатели функции внешнего дыхания у больных бронхиальной астмой // Терапевт. архив. – 2001. – №12. – С. 63-65.
6. Краснокутский С.В. Антифронт в лечении и профилактике метеолабильности и некоторых проявлений вегетативной дисфункции // Здоров’я України. – 2006. – № 10. – С. 2.
7. Краснокутский С.В. Антифронт: клинические аспекты растительных компонентов // Здоров’я України. – 2006. – № 6 (139). – С. 58-59.
8. Полякова Д. Антифронт – и перемены погоды не страшны //Аптека. – 2006. –
№ 43 (464). – С. 4.
9. Трошин В.Д. Погода и здоровье. – М.: Центрполиграф, 2003. – 190 с.
10. Частная аллергология / Под ред. А.Д. Адо. – М.: Медицина, 1976. – 512 с.
11. Juniper E., Guyatt G., Ferrie P. et al. Measuring quality of life in asthma // Am Rev Respir Dis. – 1993. – Vol. 147. – P. 832-838.
12. Solimene U., Brugnoli A., Minelli E. Метеопатия / Пер. с итал. – М.: Арнебия, 2003. – 224 с.
13. Srivastava K.S. Aqueous extracts of onion, garlic and ginger inhibit platelet aggregation and alter arachidonic acid metabolism //Biomed Biochim Acta. – 1984. – Vol. 43. – P. 335-346.
14. Wong T.W., Tam W.S., Yu T.S. Associations between daily mortalities from respiratory and cardiovascular diseases and air pollution //Occup Environ Med. – 2002. – Vol. 59, № 1. – P. 30-35.
15. Prince P.B., Rapoport A.M., Sheftell F.D. et al. The effect of weather on headache // Headache. – 2004. – Vol. 44 (6). – P. 596-602.
Практична ангіологія №5 (6) 2007
Достовірні зміни характеристик ЕЕГ під впливом лікування препаратом Антифронт відбувалися переважно в лівій півкулі головного мозку.
Такі зміни, на наш погляд, відображають глибинні зміни генераторів ритмів головного мозку, що сприяє точнішому і логічному дослідженню інформації. Зміни амплітудних характеристик повною мірою виявлялися у правій гемисфері головного мозку, що, можливо, відображає поліпшення емоційного опору логічних операцій в мозку під впливом препарату Антифронт.
АТ і картина очного дна не зазнавали істотних змін після 6 тижнів лікування препаратом Антифронт у хворих на гіпертонічну енцефалопатію.
Висновки
Як показують наведені дані, рослинний препарат Антифронт надає комплексний вплив на організм людини:
• покращує загальне самопочуття
• надає вазоактивну дію, тим самим зменшує початково підвищений тонус артеріальних судин, покращує кровопостачання головного мозку і нормалізує венозний відтік
• знижує рівень тривожності у хворих
• підвищує концентрацію уваги
• сприяє більш успішній діяльності людини.
Результати проведеного обстеження та відгуки досліджених дозволяють лікарям рекомендувати краплі Антифронт для профілактики метеотропних реакцій здорових осіб і хворих на гіпертонічну енцефалопатію.
Примітка: Краплі Антифрон (Береш) сьогодні можна придбати і в Україні. Ціни запитуйте у аптеках вашого міста
Використана література
1. Зозуля И.С., Курашов О.В. Антифронт – первый комплексный препарат в Украине для лечения метеочувствительных больных // Международный неврологический журнал. – 2005. – № 3. – С. 145-147.
2. Гурин В.Н., Дмитриев А.С., Голуб Д.М. и др. Вегетативная нервная система в регуляции функций. – Минск: Наука и техника, 1989. – 269 с.
3. Зозуля И.С. Метеопатические реакции и их профилактика //Therapia. – 2006. – № 1. – С. 39-40.
4. Денисова А.Н. Живем без барометра // Medicus Amicus. – 2005. – № 3.
5. Емельянов А.В., Зинакова М.К., Краснощекова О.И. и др. Качество жизни и показатели функции внешнего дыхания у больных бронхиальной астмой // Терапевт. архив. – 2001. – №12. – С. 63-65.
6. Краснокутский С.В. Антифронт в лечении и профилактике метеолабильности и некоторых проявлений вегетативной дисфункции // Здоров’я України. – 2006. – № 10. – С. 2.
7. Краснокутский С.В. Антифронт: клинические аспекты растительных компонентов // Здоров’я України. – 2006. – № 6 (139). – С. 58-59.
8. Полякова Д. Антифронт – и перемены погоды не страшны //Аптека. – 2006. –
№ 43 (464). – С. 4.
9. Трошин В.Д. Погода и здоровье. – М.: Центрполиграф, 2003. – 190 с.
10. Частная аллергология / Под ред. А.Д. Адо. – М.: Медицина, 1976. – 512 с.
11. Juniper E., Guyatt G., Ferrie P. et al. Measuring quality of life in asthma // Am Rev Respir Dis. – 1993. – Vol. 147. – P. 832-838.
12. Solimene U., Brugnoli A., Minelli E. Метеопатия / Пер. с итал. – М.: Арнебия, 2003. – 224 с.
13. Srivastava K.S. Aqueous extracts of onion, garlic and ginger inhibit platelet aggregation and alter arachidonic acid metabolism //Biomed Biochim Acta. – 1984. – Vol. 43. – P. 335-346.
14. Wong T.W., Tam W.S., Yu T.S. Associations between daily mortalities from respiratory and cardiovascular diseases and air pollution //Occup Environ Med. – 2002. – Vol. 59, № 1. – P. 30-35.
15. Prince P.B., Rapoport A.M., Sheftell F.D. et al. The effect of weather on headache // Headache. – 2004. – Vol. 44 (6). – P. 596-602.
Практична ангіологія №5 (6) 2007
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Черкассы, Днепр, Винница, Ровно, Чернигов, Львов