Личный кабинет
АМОКСИКЛАВ порошок д/р-ра д/ин. 1000 мг + 200 мг фл. №5
rx
Код товара: 117741
Производитель: Sandoz Pharmaceuticals (Словения)
520,00 грн
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 03.11.2024
-
Настоятельно просим до поездки в аптеку уточнять наличие, цену и срок годности в интересующей Вас аптеке.
-
Внешний вид товара в аптеке может отличаться от товара на сайте.
-
Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
-
Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
-
Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
АМОКСИКЛАВ®
(AMOKSIKLAV®)
Cклад:
діючі речовини: амоксицилін, кислота клавуланова;
1 флакон містить 500 мг (або 1000 мг) амоксициліну у формі натрієвої солі та 100 мг (або 200 мг) кислоти клавуланової у формі калієвої солі.
Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або жовтуватого кольору.
Фармакотерапевтична група.
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Код АТХ J01C R02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Амоксицилін – напівсинтетичний антибіотик з широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Амоксицилін чутливий до бета-лактамаз та зазнає розпаду під їх впливом, тому спектр активності амоксициліну не включає мікроорганізми, що синтезують ці ферменти. Клавуланова кислота має бета-лактамну структуру, подібну до структури пеніцилінів, а також здатна інактивувати бета-лактамазні ферменти, що властиві мікроорганізмам, резистентним до пеніцилінів і цефалоспоринів. Зокрема, клавуланова кислота активна щодо важливих з клінічної точки зору плазмідних бета-лактамаз, які часто є відповідальними за виникнення перехресної резистентності до антибіотиків. Присутність клавуланової кислоти у складі препарату захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментів бета-лактамаз і розширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючи до нього багато мікроорганізмів, загалом резистентних до амоксициліну, та інших пеніцилінів і цефалоспоринів.
Таким чином, Амоксиклав® має властивості антибіотика широкого спектра дії і інгібітору бета-лактамаз.
Мікроорганізми, наведені нижче, класифіковані відповідно до чутливості до амоксициліну/клавуланату in vitro.
Чутливі мікроорганізми
Грампозитивні аероби: Bacillus anthracis, Enterococcus faecalis, Gardnerella vaginalis, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus viridans, інші β-гемолітичні види Streptococcus, Staphylococcus aureus (метицилінчутливі штами), Staphylococcus saprophyticus (метицилінчутливі штами), коагулазонегативні стафілококи (метицилінчутливі штами).
Грамнегативні аероби: Bordetella pertussis, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Pasteurella multocida, Vibrio cholera.
Інші: Borrelia burgdorferi, Leptospirosa icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.
Грампозитивні анаероби: види Clostridium, Peptococcus niger, Peptostreptococcus magnus, Peptostreptococcus micros, види Peptostreptococcus.
Грамнегативні анаероби: види Bacteroides (включаючи Bacteroides fragilis), види Capnocytophaga, Eikenella corrodens, види Fusobacterium, види Porphyromonas, види Prevotella.
Штами з можливою набутою резистентністю
Грамнегативні аероби: Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, види Klebsiella, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, види Proteus, види Salmonella, види Shigella.
Грампозитивні аероби: види Corynebacterium, Enterococcus faecium, Streptococcus pneumoniae.
Нечутливі мікроорганізми
Грамнегативні аероби: види Acinetobacter, Citrobacter freundii, види Enterobacter, Hafnia alvei, Legionella pneumophila, Morganella morganii, види Providencia, види Pseudomonas, види Serratia, Stenotrophomonas maltophilia, Yersinia enterolitica.
Інші: Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, види Chlamydia, Coxiella burnetti, види Mycoplasma.
Фармакокінетика.
Дані фармакокінетичних досліджень наведені у таблицях нижче.
Амоксицилін:
| Усереднені фармакокінетичні параметри | |||||
| Доза препарату Амоксицилін/ Кислота клаву-ланова | Доза амоксициліну, мг | Середня пікова концентрація у плазмі крові, мкг/мл | Т½, год | AUC, год × мг/л | Виведення із сечею 0-6 год, % |
| 500 мг/100 мг | 500 | 32,2 | 1,07 | 25,5 | 66,5 |
| 1000 мг/200 мг | 1000 | 105,4 | 0,9 | 76,3 | 77,4 |
Кислота клавуланова:
| Усереднені фармакокінетичні параметри | |||||
| Доза препарату Амоксицилін/ Кислота клаву-ланова | Доза кислоти клавуланової, мг | Середня пікова концентрація у плазмі крові, мкг/мл | Т½, год | AUC, год × мг/л | Виведення із сечею 0-6 год, % |
| 500 мг/100 мг | 100 | 10,5 | 1,12 | 9,2 | 46,0 |
| 1000 мг/200 мг | 200 | 28,5 | 0,9 | 27,9 | 63,8 |
Розподіл. Після внутрішньовенного введення препарату терапевтичні концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти спостерігаються у жовчному міхурі, тканинах черевної порожнини, шкірі, жировій та м’язовій тканинах, а також у синовіальній та перитонеальній рідинах, жовчі та гної. Амоксицилін і клавуланова кислота слабко зв’язуються з білками: для клавуланової кислоти цей показник становить 25 %, для амоксициліну – 18 % від загальних концентрацій їх у плазмі крові. Не встановлено кумуляції жодного з цих компонентів у будь-якому органі.
Амоксицилін, як і інші пеніциліни, може виявлятися у грудному молоці. Слідова кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена у грудному молоці. Амоксицилін і клавуланова кислота можуть проникати крізь плацентарний бар’єр. Проте не виявлено будь-яких даних щодо порушення фертильної функції або шкідливого впливу на плід.
Виведення. Основним шляхом виведення амоксициліну є ниркова екскреція, тоді як виведення клавуланату здійснюється і нирками, і позанирковими механізмами. Приблизно 60-70 % амоксициліну і 40-65 % клавуланової кислоти виділяється із сечею у незміненому стані протягом перших 6 годин. Амоксицилін також частково виводиться із сечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти у кількостях, еквівалентних 10-25 % застосованої дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується в організмі людини і виділяється із сечею та фекаліями, а також у вигляді діоксиду вуглецю з повітрям, що видихається.
Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами, таких як:
- тяжкі інфекції горла, носа та вуха (такі як мастоїдит, перитонзилярні інфекції, епіглотит і синусит із супутніми тяжкими системними ознаками і симптомами);
- загострення хронічного бронхіту (після підтвердження діагнозу);
- негоспітальна пневмонія;
- цистит;
- пієлонефрит;
- інфекції шкіри та м’яких тканин, у т.ч. бактеріальні целюліти, укуси тварин, тяжкі дентоальвеолярні абсцеси з поширеним целюлітом;
- інфекції кісток і суглобів, у т.ч. остеомієліт;
- внутрішньочеревні інфекції;
- інфекції статевих органів у жінок.
Профілактика бактеріальних інфекцій при великих оперативних втручаннях у таких зонах:
- шлунково-кишковий тракт;
- органи малого таза;
- голова та шия;
- жовчні шляхи.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючих речовин, пеніциліну та до інших компонентів препарату.
Тяжка алергічна реакція негайного типу (наприклад, анафілаксія) на інші бета-лактамні антибіотики (наприклад, цефалоспорини, карбапенеми або монобактами) в анамнезі.
Жовтяниця/порушення функції печінки в анамнезі, що було спричинено амоксициліном/ клавулановою кислотою (див. розділ «Побічні реакції»).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування з Амоксиклавом® може призвести до підвищення рівня амоксициліну у плазмі крові протягом тривалого часу, проте не впливає на рівні клавуланової кислоти.
Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном може збільшити ймовірність алергічних шкірних реакцій. Даних щодо одночасного застосування алопуринолу та Амоксиклаву® немає.
Як і інші антибіотики, Амоксиклав® може мати вплив на флору кишечнику, що призводить до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.
Окрeмі повідомлення свідчать про збільшення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (INR) у пацієнтів, які лікуються аценокумаролом або варфарином та приймають амоксицилін. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або рівень INR з додаванням або припиненням лікування комбінованим препаратом, що містить амоксицилін. Крім того, можлива корекція дози пероральних антикоагулянтів (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).
Одночасне застосування Амоксиклаву® і метотрексату може збільшити токсичність останнього.
У хворих, які лікуються мікофенолатом мофетілом, після початку застосування перорального амоксициліну з клавулановою кислотою може зменшитись предозова концентрація активного метаболіту мікофенолової кислоти приблизно на 50 %. Ця зміна предозового рівня може не точно відповідати зміні загальної експозиції мікофенолової кислоти. Відповідно, зміна дозування мікофенолату мофетілу не є обов’язковою при відсутності клінічних проявів відторгнення імплантата. Проте необхідно проводити ретельний клінічний нагляд під час комбінованої терапії та протягом певного періоду після закінчення застосування антибіотику.
Особливості застосування.
Перед початком терапії Амоксиклавом® необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших бета-лактамних препаратів (див. розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»).
Серйозні, а часом навіть летальні випадки гіперчутливості (анафілактичні реакції) спостерігаються у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Ці реакції найімовірніші в осіб з аналогічними реакціями на пеніцилін в анамнезі. У разі виникнення алергічних реакцій слід припинити терапію препаратом і розпочати відповідну альтернативну терапію.
Якщо доведено, що інфекція зумовлена мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну, необхідно зважити можливість переходу з комбінації амоксицилін/кислота клавуланова на амоксицилін відповідно до офіційних рекомендацій.
У хворих із порушеною функцією нирок або при застосуванні високих доз можливе виникнення судом.
Амоксиклав® необхідно відмінити при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки виникнення при цьому захворюванні кореподібних висипань може бути пов’язане з прийомом амоксициліну.
Сумісне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном може збільшувати алергічні реакції з боку шкіри.
Довготривалий прийом препарату також іноді може спричиняти надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів.
Розвиток мультиформної еритеми, асоційованої з пустулами на початку лікування, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (див. розділ «Побічні реакції»). У такому разі необхідно припинити лікування і в подальшому протипоказано введення амоксициліну.
Амоксиклав® слід з обережністю застосовувати хворим з порушенням функції печінки.
Гепатити виникають головним чином у чоловіків і хворих літнього віку і їх виникнення може бути пов’язано з тривалим лікуванням препаратом. Дуже рідко такі побічні реакції можуть виникати у дітей. Ознаки та симптоми захворювання виникають під час або одразу після лікування, але у деяких випадках можуть виникнути через декілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища зазвичай мають оборотний характер. Надзвичайно рідко спостерігалися летальні випадки, які завжди трапляються у пацієнтів з тяжким основним захворюванням, або у пацієнтів, які одночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку (див. розділ «Побічні реакції»).
При застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів повідомлялося про виникнення антибіотикоасоційованого коліту, що може варіювати від легкого ступеня до такого, що загрожує життю (див. розділ «Побічні реакції»). Тому важливо мати це на увазі у разі виникнення у пацієнтів діареї під час або після застосування антибіотика. У разі виникнення антибіотикоасоційованого коліту лікування препаратом слід негайно припинити, звернутися за медичною допомогою та розпочати відповідне лікування.
Під час тривалої терапії рекомендується контролювати функції органів і систем організму, включаючи нирки, печінку та систему кровотворення.
Зрідка у пацієнтів, які приймають Амоксиклав® та пероральні антикоагулянти, може спостерігатися понаднормове подовження протромбінового часу (підвищення рівня INR). При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг. Може бути потрібною корекція дози пероральних антикоагулянтів для підтримки необхідного рівня антикоагуляції (див. розділи «Побічні реакції» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Хворим з нирковою недостатністю дозу слід коригувати згідно зі ступенем порушення функції нирок.
У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може виникнути кристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому для зменшення ризику виникнення кристалурії рекомендується під час лікування високими дозами амоксициліну підтримувати адекватний баланс між випитою рідиною та виведеною сечею (див. розділ «Передозування»).
При лікуванні амоксициліном для визначення рівня глюкози у сечі слід використовувати ферментативні реакції з глюкозооксидазою, оскільки інші методи можуть давати хибно-позитивні результати.
Є повідомлення про хибно-позитивні результати тестів на наявність Aspergillus у пацієнтів, які отримували амоксицилін/клавуланову кислоту (при застосуванні Bio-Rad Laboratories Platelis Aspergillus EIA тесту). Тому такі позитивні результати у пацієнтів, які лікуються препаратом, слід інтерпретувати з обережністю та підтверджувати іншими діагностичними методами.
Присутність клавуланової кислоти у препараті може спричинити неспецифічне зв’язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, тому, як наслідок, можливий хибнопозитивний результат при проведенні тесту Кумбса.
У разі необхідності парентерального введення високих доз препарату пацієнтам, які знаходяться на натрійконтрольованій дієті, слід звертати увагу на вміст натрію у розчинах.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Дослідження на тваринах не дають змоги зробити висновок щодо прямого або опосередкованого негативного впливу на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, пологи або постнатальний розвиток. Обмежені дані щодо застосування амоксициліну/клавуланової кислоти для лікування жінок у період вагітності не вказують на підвищений ризик виникнення вроджених вад у плода. Під час одного дослідження з участю вагітних жінок з передчасним розривом плідного пухиря було описано, що профілактичне застосування амоксициліну/клавуланової кислоти супроводжувалося підвищеним ризиком некротизуючого ентероколіту новонароджених. Застосування препарату під час вагітності слід уникати, за винятком тих випадків, коли лікар вважає це необхідним.
Годування груддю
Обидва компоненти препарату проникають у грудне молоко (відомостей щодо дії клавуланової кислоти на дитину немає). У результаті можливі діарея і грибкова інфекція слизової оболонки у немовляти при грудному годуванні, тому доводиться його припиняти. Призначати амоксицилін/клавуланову кислоту у період годування груддю слід лише після оцінки лікарем співвідношення користь/ризик.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Дослідження не проводилися. Однак виникнення таких побічних реакцій як алергічні реакції, запаморочення, судоми може впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Дози наведені як вміст амоксициліну/клавуланової кислоти, якщо не вказана доза окремого компонента.
При виборі дози препарату для лікування певної інфекції необхідно враховувати:
- очікувані збудники та їх передбачувану чутливість до антибактеріальних речовин (див. розділ «Особливості застосування»);
- тяжкість і локалізацію інфекції;
- вік, масу тіла і стан функції нирок пацієнта, як описано далі.
У разі необхідності можна застосовувати альтернативні форми Амоксиклаву® (наприклад, з більшими дозами амоксициліну та/або іншим співвідношенням амоксициліну та клавуланової кислоти).
Ці лікарські форми Амоксиклаву® можна застосовувати у добовій дозі до 3000 мг амоксициліну та 600 мг клавуланової кислоти. У разі необхідності застосування вищої дози амоксициліну слід призначати іншу форму Амоксиклаву® для уникнення надвисоких денних доз клавуланової кислоти.
Тривалість лікування визначає лікар індивідуально. Деякі інфекції (наприклад, остеомієліт) потребують тривалішого лікування. Тривалість лікування не повинна перевищувати 14 діб без оцінки результатів застосування і клінічної картини (див. розділ «Особливості застосування»).
Дозування для дорослих та дітей, маса тіла яких ≥ 40 кг.
Стандартна доза: 1000 мг/200 мг кожні 8 годин.
Профілактика ускладнень при хірургічних втручаннях.
При операціях тривалістю менше 1 години рекомендована доза становить від 1000 мг/200 мг до 2000 мг/200 мг при введенні в наркоз (доза 2000 мг/200 мг може бути досягнута при застосуванні відповідної внутрішньовенної форми препарату).
При операціях тривалістю понад 1 годину рекомендована доза становить від 1000 мг/200 мг до 2000 мг/200 мг при введенні в наркоз, дозу 1000/200 мг можна ввести 3 рази протягом
24 годин.
За явних клінічних ознак інфекції в післяопераційному періоді слід призначити курс лікування з внутрішньовенним або пероральним введенням препарату.
Дозування для дітей з масою тіла < 40 кг
Діти віком від 3 місяців: 25 мг/5 мг/кг маси тіла кожні 8 годин.
Діти віком до 3 місяців або масою тіла менше 4 кг: 25 мг/5 мг/кг маси тіла кожні 12 годин.
Пацієнти літнього віку
Корекція дози не потрібна.
Порушення функції нирок
Корекція дозування базується на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну.
При кліренсі креатиніну > 30 мл/хв корекція дози не потрібна.
Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг
| Кліренс креатиніну 10-30 мл/хв | 1000 мг/200 мг, потім – 500 мг/100 мг 2 рази на добу |
| Кліренс креатиніну < 10 мл/хв | 1000 мг/200 мг, потім – 500 мг/100 мг кожні 24 години |
| Гемодіаліз | Перша доза – 1000 мг/200 мг, потім – 500 мг/100 мг кожні 24 години + 500 мг/100 мг після діалізу |
Діти з масою тіла < 40 кг
| Кліренс креатиніну 10-30 мл/хв | 25 мг/5 мг/кг кожні 12 годин |
| Кліренс креатиніну < 10 мл/хв | 25 мг/5 мг/кг кожні 24 години |
| Гемодіаліз | 25 мг/5 мг/кг кожні 24 години + 12,5/2,5 мг після діалізу |
Порушення функції печінки
Обережність при дозуванні, постійний моніторинг функції печінки з регулярними інтервалами.
Особливості введення препарату
Амоксиклав® вводити шляхом внутрішньовенних ін’єкцій (струминно) або шляхом періодичних інфузій (краплинно). Препарат не можна вводити внутрішньом’язово.
Дітям віком до 3 місяців призначати Амоксиклав® тільки у вигляді внутрішньовенної інфузії.
Лікування можна розпочинати із внутрішньовенного введення Амоксиклаву® та продовжувати формами для перорального застосування.
Підготовка розчину для внутрішньовенних ін’єкцій
500 мг/100 мг: розчинити вміст флакона у 10 мл води для ін’єкцій (кінцевий об’єм 10,5 мл);
1000 мг/200 мг: розчинити вміст флакона у 20 мл води для ін’єкцій (кінцевий об’єм 20,9 мл).
Відновлені розчини мають жовтуватий (блідо-солом’яний) колір. Використовувати тільки прозорі розчини. Розчин слід використати протягом 20 хвилин після відновлення, вводити препарат повільно протягом 3-4 хвилин безпосередньо у вену або через катетер краплинно.
Підготовка розчину для внутрішньовенної інфузії
Відновлений, як наведено вище, розчин 500 мг/100 мг далі без затримки додати до 50 мл інфузійної рідини або розчин 1000 мг/200 мг – до 100 мл інфузійної рідини (краще застосувати міні-контейнер або бюретку). Проводити інфузію слід протягом 30-40 хвилин.
Розчин для інфузій хімічно та фізично стабільний протягом 2-3 годин при температурі 25 °С або 8 годин при температурі 5 °С. З мікробіологічних позицій приготований розчин краще вводити негайно.
Для внутрішньовенних інфузій можна застосовувати різні розчинники. Задовільна концентрація антибіотика зберігається при 5 ºС і при кімнатній температурі (25 ºС) у рекомендованих об’ємах зазначених нижче інфузійних розчинів.
При розчиненні препарату та його перебуванні при кімнатній температурі інфузію необхідно здійснити протягом зазначеного нижче часу.
| Розчин для внутрішньовенного (в/в) введення | Період стабільності при 25 °С, години |
| Вода для ін’єкцій | 3 |
| 0,9 % розчин натрію хлориду | 3 |
| Комбінований розчин натрію хлориду (розчин Рінгера) | 2 |
| Комбінований розчин натрію лактату (розчин Хартмана) | 2 |
| 0,3 % розчин калію хлориду і 0,9 % розчин натрію хлориду | 2 |
У разі зберігання при температурі 5 °С відновлені розчини 1000 мг/200 мг і 500 мг/100 мг можна додавати до попередньо охолодженого розчину для інфузій (вода для ін’єкцій або 0,9 % розчин натрію хлориду), отриманий препарат можна зберігати при зазначеній температурі до 8 годин.
Після досягнення розчином кімнатної температури його слід використати негайно.
Стабільність розчинів препарату залежить від концентрації. Якщо готувати розчин більшої концентрації, період стабільності розчину пропорційно збільшується.
Амоксиклав® менш стабільний у розчинах глюкози, декстрану та бікарбонату, тому розчини на зазначеній основі необхідно використати протягом 3-4 хвилин після розчинення.
Будь-який невикористаний розчин слід утилізувати згідно з діючими вимогами.
Діти.
Застосовувати дітям з перших днів життя.
Передозування.
Передозування може супроводжуватися симптомами з боку шлунково-кишкового тракту та розладами водного та електролітного балансу. Лікування симптоматичне, з особливою увагою до корекції водно-електролітного балансу.
Може спостерігатися кристалурія амоксициліну, що іноді може призводити до ниркової недостатності (див. розділ «Особливості застосування»). Є повідомлення про преципітацію амоксициліну у сечовому катетері при застосуванні внутрішньовенного Амоксиклаву® у високих дозах. Слід регулярно перевіряти прохідність катетера (див. розділ «Особливості застосування»).
Амоксиклав® можна видалити з кровотоку методом гемодіалізу.
Побічні реакції.
Загальноприйнята класифікація побічних реакцій за частотою: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1000, < 1/100), рідко (> 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).
Частота невідома – не можна визначити.
Інфекції та інвазії. Часто – кандидоз шкіри та слизових оболонок.
Частота невідома – надмірне збільшення росту нечутливих мікроорганізмів.
Кровоносна та лімфатична системи. Рідко – оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія. Частота невідома – оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія. Збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу (див. розділ «Особливості застосування»).
Імунна система. Частота невідома – ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром, схожий на сироваткову хворобу, алергічний васкуліт.
Нервова система. Нечасто – запаморочення, головний біль. Частота невідома – судоми (див. розділ «Особливості застосування»), асептичний менінгіт.
Судинні порушення. Рідко – тромбофлебіт у місці введення препарату.
Шлунково-кишкові реакції. Часто – діарея. Нечасто – нудота, блювання, порушення травлення.
Частота невідома – антибіотикоасоційований коліт, включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт (див. розділ «Особливості застосування»).
Гепатобіліарні реакції. Нечасто – помірне підвищення рівня АСТ та/або АЛТ спостерігається у хворих, які лікуються бета-лактамними антибіотиками.
Частота невідома – гепатити та холестатична жовтяниця. Ці явища виникають при застосуванні інших пеніцилінів і цефалоспоринів (див. розділ «Особливості застосування»).
Шкіра та підшкірні тканини. Нечасто – шкірні висипання, свербіж, кропив’янка. Рідко – поліморфна еритема. Частота невідома – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз (див. розділ «Особливості застосування»).
У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити (див. розділ «Особливості застосування»).
Нирки та сечовидільна система. Частота невідома – інтерстиціальний нефрит, кристалурія (див. розділ «Передозування»).
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 ºС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Амоксиклав® не слід змішувати з продуктами крові, іншими рідинами, що містять білок, зокрема з гідролізатами білків та з емульсіями жирів для внутрішньовенного застосування.
Якщо Амоксиклав® застосовувати одночасно з аміноглікозидом, антибіотики не слід змішувати в одному шприці, ємності для внутрішньовенного розчину або в інших ємностях, оскільки активність аміноглікозиду втрачається.
Упаковка.
По 5 флаконів з порошком у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Сандоз ГмбХ, Австрія/Sandoz GmbH, Austria.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Біохеміштрассе 10, 6250 Кундль, Австрія/Biochemiestrasse 10, 6250 Kundl, Austria.
АМОКСИЦИЛЛИН+КЛАВУЛАНОВАЯ КИСЛОТА
Искать отдельно: АМОКСИЦИЛЛИН, КЛАВУЛАНОВАЯ КИСЛОТА
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Альго-Фарм поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Отзывы аптеки
10 мая 2017г. 08:50
Светлана
АМОКСИКЛАВ порошок для инъекций в дозе 1000 МГ + 200 МГ постоянно назначает мне доктор при обострении пиелонефрита. Без данного средства лечение не проходит, потому так ничего тогда не помогает. Препарат качественный. Быстро возвращает в жизнь, после жутких болей, при обострении данного заболевания.
Черкассы, Днепр, Винница, Ровно, Чернигов, Львов